Когнітивна психологія

Автор: Н.І. Козлов

Когнітивна психологія (англ. cognitive psychology) - сучасний напрямок в дослідженні пізнавальних процесів. Виникло в 1960-х роках як альтернатива бихевиоризму - рівно тому, що інших напрямків природно-наукового плану в психології в той час не існувало. Гештальт-психологія на той час померла, а психоаналіз і гуманістична психологія до науки відношення не мають. Когнітивна психологія реабілітувала поняття психіки як предмета наукового дослідження, розглядаючи поведінка як опосередковане пізнавальними (когнітивними) чинниками. Дослідження когнітивних психологів охоплюють як свідомі, так і несвідомі процеси психіки, при цьому і ті й інші трактуються як різні способи переробки інформації. Найбільш відомі представники когнітивної психології: Джордж Міллер, Джером Брунер, Ульрік Найссер.

Предмет когнітивної психологи - моделі пізнавальних процесів. Поняття "когнітивний" (когнітивні процеси, когнітивна психологія та когнітивна психотерапія...) - набуло поширення в 60-е роки XX століття, під час захоплення кібернетикою і електронним моделюванням інтелектуальних процесів, що переросли в звичку представляти людину як складний биокомпьютер. Дослідники намагалися моделювати всі психічні процеси, що відбуваються в людині. Що вийшло змоделювати - назвали когнітивними процесами. Що не вийшло - афективними. На практиці "когнітивними" називають психічні процеси, які можливо уявити як логічну й осмислену послідовність дій по переробці інформації.

Або: які можна розумно промоделювати в термінах переробки інформації, де в переробці інформації можна розгледіти логіку і раціональність.

До когнітивних процесів зазвичай відносять пам'ять, увага, сприйняття, розуміння, мислення, прийняття рішень, дії і впливу - в тій мірі або в тій частині, в якій вони зайняті пізнавальними процесами, а не чимось іншим (потягами, розвагами...). Сильно спрощуючи, можна сказати, що це компетентність і знання, вміння і навички.

Сучасна когнітивна психологія складається з багатьох розділів: сприйняття, розпізнавання образів, пам'ять, уяву, мова, психологія розвитку, мислення і прийняття рішення, в цілому природний інтелект і частково штучний інтелект. Моделі пізнавальних процесів дозволяють по-новому поглянути на сутність психічного життя людини. «Когнітивна, або інакше пізнавальна активність - це активність, пов'язана з придбанням, організацією і використанням знання. Така активність характерна для всіх живих істот, і в особливості для людини. З цієї причини дослідження пізнавальної активності становить частину психології» (Ульрік Найссер «Пізнання і реальність»).

З розширенням предметної області досліджень виявилася обмеженість інформаційного підходу, особливо при аналізі мовленнєвої діяльності, мислення, довготривалої пам'яті та структури інтелекту. Тому когнитивисты почали звертатися до генетичної психології (Ж. Піаже), культурно-історичної психології (Л. С. Виготський та ін), деятельностному підходу (А. Н. Леонтьєв та ін). З іншого боку, розроблена ними методична база експериментальних досліджень привернула увагу багатьох європейських, у тому числі російських вчених, які адаптували її для розвитку своїх традицій (мікроструктурний та микродинамический аналіз, микрогенетический метод).

Когнітивний підхід має в своїй основі ряд аксіоматичних передумов (Хабер, 1964):

• Уявлення про поетапної переробки інформації, тобто про те, що стимули зовнішнього світу проходять всередині психіки через ряд послідовних перетворень.
• Допущення про обмеженій ємності системи переробки інформації. Саме обмеженість здатності людини засвоювати нову інформацію і прообразовывать вже існуючу змушує шукати найбільш ефективні та адекватні способи роботи з нею. Ці стратегії (в набагато більшому ступені, ніж відповідні їм мозкові структури) моделюють когнітивні психологи.
• Вводиться постулат про кодування інформації в психіці. Даний постулат фіксує припущення про те, що фізичний світ відбивається в психіці в особливій формі, яку не можна звести до властивостей стимуляції.

Варіантом когнітивної теорії, завоевывающим все більшу популярність в останні роки, є теорія рівнів переробки інформації (Ф. Крейк, Р. Локхард, 1972). В даний час когнітивна психологія все ще знаходиться в стадії становлення, але вже стала одним з найбільш впливових напрямків світової психологічної думки.