Братусь, Борис Сергійович
Борис Сергійович Братусь - народився 19 квітня 1945 року, закінчив факультет психології МГУ ім. М. в. Ломоносова в 1968 році.
Доктор психологічних наук (1989), професор (1993), заслужений професор МДУ (2002), дійсний член Академії природничих наук Російської Федерації (1993), член-кореспондент Російської Академії Освіти (1993), іноземний член-кореспондент Товариства психологів охорони здоров'я Куби (1980). Завідувач кафедрою загальної психології (2001)
З 1968 р. працює на факультеті психології МДУ (з 1990 р. професором кафедри загальної психології).
З 1993 р. є завідувачем Лабораторією філософсько-психологічних основ розвитку людини Психологічного інституту РАО.
Області наукових досліджень: клінічна психологія, загальна та прикладна психологія особистості, філософські основи психології.
В області клінічної психології в 70-ті роки було проведено одне з перших у вітчизняній психології монографічне дослідження змін особистості при хронічному алкоголізмі в зрілому віці. Була запропонована оригінальна концепція, яка розкриває психологічні закономірності виникнення і розвитку внутрішньої залежності від наркотику.
На початку 80-х років здійснено розгорнутий психологічне дослідження хронічного алкоголізму в підлітковому віці. Крім алкоголізму об'єктами дослідження були психологічні особливості особистості при епілепсії, психопатіях, неврозах та інших видах аномалій.
В узагальнюючих клінічний досвід працях дана цілісна концепція психічного здоров'я, заснована на розробці уявлень про структуру та функції мотиваційно-смислової сфери, виділення специфічних рівнів та параметрів психічного та особистісного здоров'я.
У рамках даної концепції проблема аномального розвитку вперше у вітчизняній психології розглянуто у тісному взаємозв'язку філософсько-методологічного, загальпсихологічним, патопсихологического і конкретно-прикладного планів.
Роботи з клінічної психології отримали широке наукове визнання і стали основою для багатьох подальших психологічних досліджень аномального розвитку особистості. Цілий ряд праць цього циклу видані на іноземних мовах, включаючи переклад підсумкової монографії (Anomalies of the Personality. From the Deviant tu the Norm. Orlando, 1990).
Паралельно з дослідженнями в області клінічної психології розробляє общепсихологические проблеми, пов'язані головним чином з вивченням смислової сфери особистості, функціонуванням смислових утворень, аналізом структури самооцінки, динаміки рівня домагань, особливостей співвідношення реальних і ідеальних цілей діяльності.
З середини 70-х рр. все більш важливе місце стали займати також дослідження психологічних закономірностей морального розвитку особистості, досліди побудови філософсько-етичних основ психологічного знання, проблеми зв'язку психології та релігії.
У роботах Братуся і його співробітників отримує обгрунтування нове для вітчизняної психології напрямок, названий християнськи орієнтованим, або християнської психологією. Підсумком є підготовлене під редакцією Братуся перше в Росії навчальний посібник для вузів з християнської психології.
Викладає на факультеті психології МДУ курси
- Психологія особистості
- Психологічні основи корекції особистості
- Аномалії особистості
Опубліковано понад 180 друкованих робіт, в тому числі 12 монографій.
Основні наукові праці:
- "Психологічний аналіз змін особистості при алкоголізмі" (1974),
- "Психологічні аспекти морального розвитку особистості" (1977),
- "Моральна свідомість особистості" (1986),
- "Психологія, клініка і профілактика ранніх форм алкоголізму" (1984, у співавт.),
- "Аномалії особистості" (1988),
- “Психологія. Моральність. Культура" (1994),
- "Початку християнської психології" (1995, ред. і співавт.).