Психотерапія як навчання, освіта і перенавчання

Відомий критик сформованих традицій психотерапії та захисник прав клієнтів, юрист Лоренс Стівенс не випадково у своєму огляді зізнань освітнього характеру психологічної допомоги першим згадує А. Елліса: «У своїй книзі «Нове керівництво щодо раціональної життя» Альберт Елліс, доктор філософських наук, нью-йоркський психолог, і Роберт А. Харпер, доктор філософських наук, кажуть, що вони йдуть «освітній, а не психодинамічної або медичної моделі психотерапії».

У своїй книзі «Підготуйтеся, налаштуйтеся на те, щоб зробити психотерапію успішною для Вас» психотерапевт і професор психології, доктор філософських наук Харві Л. Сакстон пише: «Що є психотерапією? Психотерапія - просто питання переучування. Переучування передбачає відмову від застарілих понять і знайомство з новими та здійсненними. Пацієнти, у певному сенсі, подібні студентам; вони потребують здатності та готовності брати участь у процесі переучування».

У книзі «Коли розмова недешевий, або як знайти правильного лікаря, коли Ви не знаєте, з чого почати» психотерапевт Менді Афтел і доктор філософських наук, професор Робін Лакофф кажуть: «Терапія... - форма освіти. Оскільки так звана психотерапія - форма освіти, а не терапія, то Вам не потрібен лікар або лікар, а людина, кваліфікований для того, щоб навчити Вас в тій області, в якій у Вас виникла трудність. Той, хто заявляє, що є експертом завдяки «професійної» програмі навчання психотерапії, рідко, якщо взагалі коли-небудь, буде кращим порадником для Вас»^[1].

РЕПТ як освітня система

РЕПТ по суті працює як будь-який навчальний заклад закінченого циклу, що виробляє випускників певної кваліфікації. РЕПК чесно і ефективно займається, перш за все, ліквідацією когнітивно-поведінкової безграмотності населення, тобто це індивідуальне або групове навчання тому, чого не навчили в школі і вузі, але що потрібно для здорового та повноцінного життя індивіда в сучасному суспільстві. Якщо значна частина психотерапевтів і психологів-консультантів у чому паразитує на цій безграмотності, нерідко спричиняючи її різного роду міфами, то РЕП-консультанти займаються реальним усуненням недоробок системи освіти і культури в цілому. У гіпотетичному випадку введення РЕП-принципів і методів в якості обов'язкових у програми шкіл та вузів значна частина нинішніх «цілителів душ» залишиться без роботи або буде змушена перекваліфікуватися (в управдоми).

Пригадується у зв'язку з цим цікавий сюжет 15-річної давності. У січні 1993 р. в Нижній Новгород заїжджав Говард Кассинов, колишній тоді деканом факультету психології Університету Хофстра в Нью-Йорку. Істотним фактом для розуміння подальшого розповіді є те, що американський колега - РЕП-консультант. Єдиною метою його настільки далекої подорожі, як потім з'ясувалося, були виступи перед психологами і педагогами знову ж таки з єдиною темою - про необхідність введення психології як обов'язкового предмета в школі з першого по випускний клас. Обґрунтовував Р. Кассинов ця теза не менш цікаво: він говорив, що двадцять років роботи консультантом переконали його в поголовної психологічної інвалідності дорослого населення і що дієвим способом профілактики може бути тільки ліквідація РЕП-безграмотності в самому зародку, вже у дітей. У США його ідеї не знаходять підтримки, от він і вирішив запропонувати їх нової Росії.

Під запропонованим курсом психології Р. Кассинов розумів, звичайно ж, не аморфний огляд всього, що накопичилося за ярликом «психологія», а саме її по-справжньому науково-раціональну складову, що містить найбільш цінні і практичні для повсякденного життя знання, доказом чого є його роботи, в тому числі і перекладені на російську мову^[2]. Через десять років я приєднався до донкихотству американського однодумця, публічно озвучивши схожі тези на європейській конференції^[3], а нещодавно отримав запит від польського професора на публікацію моєї доповіді на його сайті. Чи зможуть нас підтримати інші колеги - психологи, психотерапевти, педагоги, - щоб радикально скоротити черги охочих психологічної допомоги і звільнити свій і чужий час на вирішення більш складних і насущних проблем? Не знаю, але, як і Говард, готовий їхати хоч на острів Пасхи, якщо там хоч хто-небудь візьметься цей проект реалізовувати.