Як допомогти дитині стати самостійною

Автор: Катерина Патяева

Наївно очікувати, що дитина до певного віку слухняно робити все, що йому кажуть дорослі, а потім, в один прекрасний день, раптом стане самостійним, навчиться сам ставити перед собою цілі і приймати осмислені рішення. Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли самостійними, то нам треба вчити їх не тільки побутової самостійності, тобто вміння самостійно одягатися, їсти, застеляти ліжко і виконувати нескладну домашню роботу, і не тільки вмінню самостійно спілкуватися, але ще й вміння самостійно приймати рішення і нести відповідальність за наслідки своїх дій.

Що потрібно робити для того, щоб дитина вчилася осмислено приймати рішення і відповідати за наслідки своїх дій?

Насамперед, ми повинні показувати дитині ті можливості, які є у нього в тій чи іншій ситуації, і давати йому право самому вибрати, як вчинити.

При цьому обов'язково варто обговорювати з ним наслідки, до яких можуть привести його дії. Наприклад: "Ти хочеш розібрати машинку? Гаразд, вона твоя, ти можеш робити з нею, що хочеш, але тільки врахуй, що потім вона може не зібратися і ти опинишся без машинки. Вирішуй сам".

У дитини обов'язково повинна бути сфера життя, де рішення приймає він сам і сам несе відповідальність за наслідки своїх дій.

Наприклад, він сам може вирішувати, коли він буде забиратися або займатися (але ви повинні обговорити з ним крайній термін, не пізніше якого йому треба це зробити), як розподілити на кілька днів смачний десерт, в якому одязі ходити вдома або куди піти гуляти. Звичайно, його вибір не завжди виявиться кращим, і часом він буде робити помилки. У таких випадках необхідно обговорити з ним, чому його дія призвела до плачевних результатів і як йому варто вступати в майбутньому. Інакше - якщо ми завжди будемо вирішувати за дитину і позбавимо його права на помилку - він не навчиться приймати осмислені рішення, а буде або підкорятися оточуючих, або діяти імпульсивно.

Дуже корисно планувати потрібні справи разом з дитиною.

Наприклад, якщо ми хочемо, щоб дитина вивчив вірш, не варто вимагати від нього, щоб він відклав усі свої справи і взявся вчити його прямо зараз. Буде набагато краще, якщо ми запропонуємо: "Машенька, давай вирішимо, коли ми з тобою будемо вчити вірші". Тоді дитина сам буде прагнути виконати прийняте рішення, оскільки буде відчувати його як своє.

Дитина вчиться самостійно приймати рішення не тільки в повсякденному житті, але і під час гри. Перш за все це відноситься до сюжетно-рольових ігор і ігор з правилами, як настільним (ігри з фішками, карти, шашки, шахи, нарди), так і рухливим. Гра - це своєрідний простір вільних дій, де можна випробувати різні варіанти своєї поведінки. Тому чим частіше дитина грає в такі ігри, тим більше його досвід самостійних дій і тим легше йому буде вчитися діяти самостійно в реальному житті.

Важливу роль в привчанні дитини бути самостійною грає і підтримання режиму дня. Звичка до певного режиму, що включає в себе всі основні справи дня, структурує життя малюка і дозволяє йому до кінця дошкільного віку почати вчитися планувати свій час. Якщо ж режим дня відсутня, то мамі або бабусі доводиться постійно витрачати сили на "організацію" дитини, постійно "стояти над ним" і вимагати, щоб він виконував те чи інше дію.