Інтелект - різні розуміння

Інтелект [лат. intellectus - розуміння, розуміння, осягнення] - відносно стійка структура розумових здібностей індивіда. В ряді психологічних концепцій інтелект ототожнюють з системою розумових операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем, з ефективністю індивідуального підходу до ситуації, що вимагає пізнавальної активності, з когнітивним стилем та ін. В сучасній західній психології найбільш поширеним є розуміння інтелекту як біопсихічної адаптації до готівкових обставин життя (Ст. Штерн, Ж. Піаже та ін).

ІНТЕЛЕКТ [лат. - intellectus, гр. - noo] - це розум, розум, розумові здібності: вчитися з досвіду, пристосовуватися до нових ситуацій, застосовувати знання, щоб керувати навколишнім середовищем або мислити абстрактно [Enc.Britannica, 2009]; здатності до творчості, фантазії, евристичному мислення (від аналізу інформації до її синтезу), прогнозом.

Інтелект - це система всіх пізнавальних здібностей індивіда: відчуття, сприйняття, пам'яті, уявлення, мислення, уяви. Загальна здатність до пізнання і вирішення проблем, що визначає успішність будь-якої діяльності і лежить в основі інших здібностей.

В даний час під інтелектом розуміється здатність до здійснення процесу пізнання і до ефективного вирішення проблем, зокрема при оволодінні новим колом життєвих завдань.

Дана здатність зазвичай реалізується за допомогою інших здібностей. Таких як: здатність пізнавати, навчатися, мислити логічно, систематизувати інформацію шляхом її аналізу, визначати її придатність (класифікувати), знаходити в ній зв'язки, закономірності й відмінності, асоціювати її з подібною і т. д.

Часто цю здатність характеризують по відношенню до завдань, що зустрічаються в житті людини. Наприклад, по відношенню до задачі виживання: виживання - основне завдання людини, інші для нього - лише випливають з основної, або до завдань у якій-небудь області діяльності.

Згідно Лінде Готтфредсон, інтелект - це досить загальна розумова здатність, що включає можливість робити висновки, планувати, вирішувати проблеми, абстрактно мислити, розуміти складні ідеї, швидко навчатися і вчиться на підставі досвіду. Це не просто вивчення книг, вузькі академічні знання або навички проходити тести. Навпаки, на думку вченого, інтелект відображає більш широку і глибоку здатність пізнавати навколишній світ, розуміти суть речей і міркувати, що робити в тій чи іншій ситуації.

На початку XX століття Чарльз Спирман показав, що якщо людина добре вирішує одні завдання, то він успішний і у вирішенні інших, тобто, що всі інтелектуальні здібності статистично пов'язані. Спирман ввів «фактор g» загального інтелекту, що показує ефективність виконання всіх пізнавальних завдань. На практиці виявилося, що «фактор g» важко виміряти безпосередньо. Однак на його основі вдалося сформулювати величини, які можливо виміряти і які являють собою приблизні заходи g. Одним з таких параметрів є коефіцієнт інтелекту (IQ).

Православні отці церкви термін νους - «розум» (грец.), близьке за значенням до інтелекту, іноді замінювали словом «дух» - πνευμα.