Класифікація і властивості емоцій (Е. П. Ільїн)

Автор: Е. П. Ільїн, доктор психологічних наук, професор, кандидат біологічних наук.
Книга «Емоції і почуття», глава 5

Якщо вам сподобався даний фрагмент, придбати та завантажити книгу можна на Літрес

Виходячи з виділення базових і вторинних потреб емоції ділять на первинні (базові) - радість, страх і вторинні (інтелектуальні) - інтерес, хвилювання (Владиславлєв, 1881; Кондаш, 1981; Ольшанникова, 1983). У цьому поділі незрозуміло зарахування хвилювання в інтелектуальні емоції (якщо взагалі про такі доцільно говорити), і прирахування до емоцій інтересу, - з моєї точки зору, мотиваційного, а не емоційного освіти. Якщо йти за цим принципом, тоді всі мотиваційні освіти (потяг, бажання, спрямованість особистості та ін) треба віднести до емоцій (що, на жаль, і спостерігається у деяких авторів).

Таблиця 5.2. Приклади ситуацій та змішаних емоційних станів, що виникають на базі двох співіснуючих потреб'

Друга потреба	Перша потреба
	задоволення	відраза	радість	горі	страх	гнів
Задоволення	Сумація	-	-	-	-	-
Відраза	Граничні стани, пересичення	Сумація
Радість	Нерідко поєднуються	Повержений негідник	Сумація
Горі	Релігійне «прийняти страждання»	Необхідність щось робити в горі	Зустріч перед розлукою	Сумація
Страх	Атракціони, ризик	Вид змії	Бажана зустріч з невідомим результатом	Нова небезпека на тлі вже понесену втрату	Сумація
Гнів	Помста	Презирство	Зловтіха, торжество	Обурення	Різновид ненависті	Сумація

К. І. Додонов (1978) зазначає, що створити універсальну класифікацію емоцій взагалі неможливо, тому класифікація, придатна для вирішення одного кола завдань, виявляється недієвою при вирішенні іншого кола завдань.

Він запропонував свою класифікацію емоцій, притому не для всіх, а тільки для тих з них, в яких людина найчастіше відчуває потребу і які надають безпосередню цінність самого процесу його діяльності, набуває завдяки цьому якість цікавої роботи або навчання, «солодких» мрій, втішних спогадів і т. д. З цієї причини в його класифікацію увійшла смуток (так як є люди, що люблять трохи посумувати) і не увійшла заздрість (так як навіть про заздрісників не можна сказати, що їм подобається заздрити). Таким чином, запропонована Додоновым класифікація стосується тільки «цінних», за його термінологією, емоцій» По суті, основою цієї класифікації є потреби і цілі, тобто мотиви, якими служать ті чи інші емоції. Не можна не відзначити, що в розряд «емоційного інструментарію», тобто ознак виділення даної групи емоцій, у автора нерідко потрапляють бажання і прагнення, що створює плутанину.

1. Альтруїстичні емоції. Ці переживання виникають на основі потреби в сприянні, допомозі, заступництві іншим людям, бажання приносити людям радість і щастя. Альтруїстичні емоції виявляються в переживанні почуття занепокоєння за долю кого-небудь і в піклуванні, у співпереживанні радості та успіхів іншого, у почуттях ніжності, розчулення, відданості, участі, жалощів.

2. Комунікативні емоції. Виникають на основі потреби в спілкуванні. На думку Додонова, не кожна емоція, яка виникає під час спілкування, є комунікативною. Під час спілкування виникають різні емоції, але комунікативними є лише ті з них, які виникають як реакція на задоволення або незадоволення прагнення до емоційної близькості (мати друга, співчуваючого співрозмовника тощо), бажання спілкуватися, ділитися думками й переживаннями, знайти їм відгук. До що проявляються при цьому емоціям автор зараховує почуття симпатії, прихильності, почуття поваги до когось, почуття вдячності, вдячності, почуття обожнювання кого-небудь, бажання заслужити схвалення від близьких і шановних людей.

3. Глорические емоції (від лат. gloria - слава). Ці емоції повязані з потребою в самоствердженні, славі, у прагненні завоювати визнання, пошану. Вони виникають при реальному або уявлюваному «пожинании лаврів», коли людина стає предметом загальної уваги і захоплення. У протилежному разі в неї виникають негативні емоції. Виявляються ці емоції в почутті враженого самолюбства й бажанні взяти реванш, у приємному лоскотанні самолюбства, у почутті гордості, переваги, в задоволенні тим, що людина ніби виріс у своїх очах.

4. Праксические емоції (або праксические почуття, за П. М. Якобсону). Це емоції, що виникають у зв'язку з діяльністю, її успішністю чи неуспішністю, бажанням домогтися успіху в роботі, наявністю труднощів. Додонов повязує їхню появу з рефлексом мети», за В. П. Павлову. Виражаються ці емоції в почутті напруги, захопленості роботою, в милуванні результатами своєї праці, приємній втомі, в задоволенні позову, що день пройшов не даремно.

5. Пугнические емоції (від лат. pugna - боротьба). Вони пов'язані з потребою в подоланні небезпеки, на основі якої виникає інтерес до боротьби. Це прагнення гострих відчуттів, захоплення небезпекою, ризиком, почуття спортивного азарту, «спортивна злість», гранична мобілізація власних можливостей.

6. Романтичні емоції. Це емоції, що повязані з прагненням до всього незвичайного, таємничого, незвіданого. Виявляються в очікуванні «світлого чуда», у вабливій почутті дали, в почутті особливої значущості того, що відбувається, або в зловісно-таємничому почутті.

7. Гностичні емоції (від грец. gnosis - знання). Це те, що звичайно називають інтелектуальними почуттями. Вони повязані не просто з потребою в одержанні будь-якої нової інформації, а з потребою в «когнітивній гармонії, як пише Додонов. Суть цієї гармонії в тому, щоб у новому, невідомому відшукати знайоме, звичне, зрозуміле, проникнути в сутність явища, зводячи, таким чином, всю наявну інформацію до «спільного знаменника». Типова ситуація, збуджуюча ці емоції, - це проблемна ситуація. Виявляються ці емоції в почутті подиву або здивування, почутті зрозумілості чи смутності, у прагненні перебороти протиріччя у власних міркуваннях, привести все в систему, в почутті здогадки, близькості рішення, у радості відкриття істини.

8. Естетичні емоції. Щодо цих емоцій існують два основні погляди. Перший: естетичні емоції в чистому вигляді не існують. Це переживання, у яких переплітаються різні емоції (Кубланов, 1966; Шингаров, 1971; Юлдашев, 1969). Другий: естетична емоція є не що інше, як відчуття краси (Молчанова, 1966). За Додоновим, не кожне сприйняття твору мистецтва викликає естетичні емоції. Проявляються естетичні емоції в насолоді красою, в почутті витонченого, граціозного, піднесеного або величного, хвилюючого драматизму («солодкий біль»). Різновидом естетичних почуттів є ліричні почуття світлого смутку і замисленості, растроганности, гіркувато-приємне відчуття самотності, насолода спогадів про минуле.

9. Гедоністичні емоції. Це емоції, пов'язані із задоволенням потреби в тілесному і душевному комфорті. Виражаються ці емоції у насолоді приємними фізичними відчуттями від смачної їжі, тепла, сонця тощо, у почутті безтурботності і спокою, в млості («солодкої ліні», у легкій ейфорії, у сладострастии.

10. Акизитивные емоції (від франц. acquisition - придбання). Ці емоції виникають у зв'язку з інтересом до накопичення, колекціонування, придбання речей. Виявляються в радості з нагоди придбання нової речі, збільшення своєї колекції, у приємному почутті при огляді своїх накопичень і т. д. Мені ця класифікація видається дещо надуманою. Зміст класифікації емоцій повинен бути не в тому, щоб співвіднести їх із конкретними видами потреб (для цього потрібно ще мати обґрунтовану й несуперечливу класифікацію самих потреб, чого дотепер немає), а в тому, щоб виявити групи емоцій, які розрізняються за якістю переживань та їхньої ролі для людини й тварин. Важко погодитися, що задоволення, що отримується від улюбленої справи, слухання музики або поїдання їжі буде якісно різним як відношення до сприйманого і відчувається. Інша справа, що до цього відношення домішуються різні специфічні відчуття, які і можуть створювати ілюзію різних випробовуваних людиною емоцій.

Більш адекватне розуміння проведеної Б. В. Додоновым класифікації, з моєї точки зору, є в О. В. Семененко (1986). Автор розглядає виділені Додоновым емоції типів емоційної спрямованості. У студентів педагогічного інституту ці типи за яскравості прояву розташувалися наступним чином:

- при оцінці себе: праксичний, комунікативний, альтруїстичний, естетичний, гностичний, глорический, гедоністичний, романтичний, пугнический, акизитивный;

- при оцінці товаришами: праксичний, акизитивный, комунікативний, гедоністичний, романтичний, глорический, естетичний, гностичний, альтруїстичний, пугнический.

Як видно з цього переліку, збіг спостерігалося тільки стосовно прак-сического і пугнического типів емоційної спрямованості.

Емоційну спрямованість особистості спортсменів у відповідності з класифікацією Б. В. Додонова вивчали С. О. Бердникова, Я. Ю. Копійка і в. І. Лисий (2000).

Поділ емоцій на первинні (базові) і вторинні. Цей підхід характерний для прихильників дискретної моделі емоційної сфери людини. Проте різні автори називають різну кількість базових емоцій: від двох до десяти. П. Екман із співробітниками на основі вивчення лицьової експресії виділяють шість Таких емоцій: гнів, страх, відраза, подив, сум і радість. Р. Плутчик (Plutchik, 1966) виокремлює вісім базових емоцій, поділяючи їх на чотири пари, кожна з яких повязана з певною дією: