Вплив мислення на мову (ВВП)
Автор - Елінор Рош, Каліфорнійський університет, Берклі.
Книга «Вступ у психологію». Автори - Р. Л. Аткінсон, Р. С. Аткінсон, Е. Е. Сміт, Д. Дж. Бем, С. Нолен-Хоэксема. Під загальною редакцією В. П. Зінченко. 15-е міжнародне видання, Санкт-Петербург, Прайм-Єврознак, 2007.
Стаття з розділ 9. Мислення і мова
Невже мова ставить нас в рамки якогось особливого світогляду? Згідно найефектнішою формулюванні гіпотези мовного детермінізму (Whorf, 1956), граматика кожної мови являє собою втілення метафізики. Наприклад, тоді як в англійській мові є іменники та дієслова, мова нутка оперує тільки дієсловами, а мова хопі розділяє реальність на дві складові: світ явний і світ неявний. Уорф стверджує, що подібні мовні відмінності формують у носіїв мови образ мислення, незрозумілий для інших.
Які факти свідчать на користь впливу мовних відмінностей мислення? На метафізичному рівні, щоб обґрунтувати свою точку зору, Уорф наводив дивні на слух буквальні переклади з мов північноамериканських індіанців. Але буквальний переклад з будь-якої мови, навіть такого знайомого, як французька чи німецька, звучить однаково дивно. На рівні цілих спільнот не можна в цілях експерименту ізолювати один від одного мову, культуру та мислення. Незважаючи на те, що різниця у світогляді, або «метафізиці», було підтверджено документально, як у випадку східної традиції медитації, з'ясувалося, що здатність народів розуміти ці традиції залежить від того, які у них існують звичаї, а не від того, який їх рідну мову або яку мову вони вчать (Rosch,1997).
За менш радикального твердженням Уорфа, граматичні категорії (наприклад, іменник і дієслово в англійській або класифікатори форми у мові навахо) впливають на пам'ять або на такі сторони мислення, як здатність до класифікації. Це можна перевірити за допомогою експериментів, але поки отримані дані здебільшого свідчать про зворотне. Наприклад, граматичні категорії не можуть сприяти розвитку пам'яті так само, як семантичні одиниці значення, наприклад рослини або тварини). Якщо хтось говорить мовою з системою класифікаторів форми, це не означає, що йому легше класифікувати предмети за формою, ніж за кольором. Можливо, граматичні категорії обробляються настільки автоматично, що втрачають свою семантичну значущість для носіїв мови. Або, може бути, спеціально для мовлення існує окремий модуль мислення, який не завжди вступає у взаємодію з іншою системою значень (Slobin,1997).
Значна частина досліджень взаємодії думки і мови проводилася на рівні словникового складу. Якщо у ескімосів іннуітов є багато слів, що позначають сніг, то чи впливає на їх мислення не сам сніг, а ці слова як такі? Але навіть лексику складно ізолювати від інших факторів. У мові присутні назви для предметів навколишнього середовища (наприклад, «зерно»), слова, які відображають важливі соціальні і культурні ознаки (наприклад, спеціальні слова для понять «мати дружини» і «батько чоловіка»), способи назви ознак, які не позначені окремої лексичної одиниці (лижники знаходять багато способів, щоб висловити різне якість снігу), і зміни лексики, що відображають соціальні зміни (в англійській зникло розмежування між ввічливою формою звертання на «ви» і дружнім «ти»). Вважалося, що категорія кольору - це ідеальна область для дослідження словникового складу, оскільки можна дати оцінку і кольору (використовуючи знання з фізики світла), і аспектів мислення (таких, як кольорова пам'ять) незалежно від мови. Однак отримані дані наводять на думку, що більша частина інформації про колір і про його опознавании визначається зоровою системою людини, в той час як мова виконує лише другорядну функцію (Hardin & Maffi, 1997; Rosen, 1974). Як зазначив Слобін, слова - визначники місця розташування залишаються єдиною областю, в якій ми знаходимо переконливий доказ впливу референтної системи мови на мислення (Slobin,1997). Але зауважте, ця сфера обмежена, а прагматика визначення місця розташування (місцезнаходження предметів і орієнтація в просторі) адекватно виражена у всіх системах.
Який висновок можна зробити з усього цього? Безсумнівно, мовні відмінності дуже важливі і представляють великий інтерес, але вони не існують ізольовано. Постановка наукових питань у вигляді дихотомії вирваних з контексту Крайнощів, грунтуючись на яких учасники обговорення повинні зайняти ворожі позиції, як на судовому розгляді або в політичних дебатах, - це більше проблема нашої культури (Peng & Nisbett, в пресі; Tannen, 1998), ніж справжньої науки, яка веде до міцного знання. Нам потрібно вчитися розглядати відносини між мовою та мисленням, а також між іншими психологічними полярностями як цікаві, але складні взаємообумовлені явища.
Як мова може визначати мислення: мовна відносність і мовної детермінізм
Ніхто не сперечається з тезою, що мова та мислення надають один на одного значний вплив. Однак існують розбіжності з приводу твердження, що кожна мова по-своєму впливає на мислення і вчинки говорять на ньому людей. З одного боку, кожен, хто вивчив два і більше мови, дивується тому безлічі особливостей, що відрізняють одну мову від іншої. З іншого боку, ми припускаємо, що способи сприйняття навколишнього світу схожі у всіх людей. См.→
Глава 10. БАЗОВІ МОТИВИ
Ви ведете машину по автостраді, намагаючись встигнути на важливе для вас інтерв'ю з прийому на роботу. Сьогодні вранці ви встали пізніше, ніж було потрібно, тому вам довелося відмовитися від сніданку, а тепер вас мучить голод. Здається, ніби на кожному рекламному щиті, повз якого ви проїжджаєте, рекламується їжа - апетитний омлет, соковиті гамбургери, прохолодний фруктовий сік. В животі бурчить, ви намагаєтеся не звертати на це уваги, але вам це не вдається. З кожним кілометром відчуття голоду посилюється. Ви ледь не врізається в їхала попереду машину, задивившись на рекламу піци. Коротше, ви охоплені мотиваційним станом, відомим під назвою голоду.
Мотивація - це стан, активізує і направляє поведінку. См.→