Підготовлений питання по зарплаті

Друзі, майже за 3 місяці, у кожного з нас, багато різних успіхів/плодів у різних напрямках і по дистанції, і по взаємодії з навколишнім світом. Як з рідними, як на роботі, знайомими, так і просто на вулиці. Це видно і по дистанції, і з творчим роботам. Всі ми молодці!

У мене теж багато, що змінилося в кращу сторону. Стосунки з рідними покращилися, здоров'я в тому числі, нові навички напрацьовані. Робота далі кипить і надихає. Але хочу поділитися своїм першими реальними матеріальними плодами в сім'ї від навчання в УВП.

Передісторія.

У чоловіка до своєї роботи вже давно були невдоволення і претензії. Частенько приходив і скаржився, то, не то... то, це не так. Я йому пояснювала за новою формулою Жертва - Автор, що, чи потрібно самому прикладати зусилля по виправленню ситуації, або тоді нема чого скаржитися. Даремно перетирати повітря, це не продуктивно. Потрібно взяти ситуацію в свої руки і сказати начальникові, що ти хочеш змінити: «Дитя не плаче-мати не розуміє» - примовляла я. Він заводив розмову кілька разів, я була налаштована по тому ж сценарію. І чоловік погодився.

Обговорили удвох вимоги до начальника, і я стала писати йому листа з проханням підняти зарплату та іншим умовам. Лист написала у вигляді підготовленого питання по формулі + - +, з серйозними обґрунтуваннями, з додаванням психологічних термінів, розмір 1 аркуш А4. Лист начальник прочитав і сказав, що завтра відповім. Через добу начальник підняв зарплату на половину, що запитували (задумка була як раз попросити в 2 рази більше, щоб дав те, що хочемо). Ще дав 1 вихідний на тижні, цього не просили, але швидше переконало аргументоване лист. Начальник сказав, що у листи хороший склад... сподобалося. «Сам писав?», було питання до чоловіка, він сказав, що так. Але саме така задумка у нас і була. Мені лаври від начальника у вигляді похвали не особливо важливі, а от в очах керівництва чоловік виріс, теж плюс в його скарбничку. А мені перепало захоплення чоловіка (йому дуже сподобалося лист) і збільшення у бюджеті сім'ї. В її очах моя оцінка як психолога зросла, напевно, це найкращий успіх для мене! До цього він ставився до моєї навчанні скептично, ну наче там вовтузиться, ну і добре: «Чим би дитина не тішилася, аби не плакало!».

Тепер він з гордістю говорить: «У нас вдома є особистий психолог!». І сонечко від таких слів розливається всередині себе нескінченно. Ура УПП! Ура нам!

Друзі, сміливіше і впевненіше застосовуйте свої знання в житті, сподвигайте близьких. Це дає реальні плоди, які приносять радість і стимул, що хочеться більше і більше вчитися в цьому прекрасному закладі!