П'ятнашки

Джерело: Захаров А. В. "Денні і нічні страхи у дітей". - СПб.: Видавництво "Союз", 2004.

Мета психологічно спрямованих ігор полягає, в першу чергу, зняття надлишку гальмування, скутості та страху, які виникають у темряві, замкнутому просторі, при раптовому впливі і попаданні в нову, несподівану ситуацію спілкування. Одночасно це попередження невпевненості у собі й сором'язливості або їх корекція, якщо вони вже входять в характер дитини.

П'ятнашки

З лужіт своєрідною розминкою до наступних ігор і, незважаючи на гадану простоту, містить ряд правил. Заздалегідь обмежується майданчик, на якій безладно розставлені стільці і столик, так, щоб між ними залишилися невеликі проходи. Можна просто переставити меблі, створивши штучний безлад. Не можна плямувати через стільці - вони як би цілісні колони.

Тоді можна краще відвертатися, вивертатися, створюючи тим самим додаткові перешкоди в грі. Хто випадково зачепить стільці або, захопившись, вибіжить за межі майданчика, стає ведучим, тобто починає сам плямувати. До того ж можна плескати тільки по спині, конкретно по нижньому її місцем, що ще більше ускладнює завдання. Причому потрібно не торкатися, а саме ударяти як слід, з почуттям, емоційно, та ще й з погрозами, що одночасно усуваються страхи болю і уколів і фізичних покарань. Так що якщо батьки мають звичай бити дітей вдома, то тут надається повна можливість і дітям надходити аналогічним чином, так би мовити, "здійснити гласність і демократію на ділі".

Суть гри - в її непередбачуваності і несподіванки, коли ведучий раптово змінює напрям бігу, опиняючись віч-на-віч з іншими учасниками. Останні повинні миттєво прийняти рішення, зорієнтуватися, побігти їм у протилежний бік, вперед, ухилитися, але тільки не застигати і не здаватися, як і не давати себе заплямувати у всіх значеннях цього слова.

Емоційне напруження ігри створюють і нарочито підкреслені загрози ведучого, якими він сипле, як з рогу достатку: "Тільки попадись!", "Ну, постривай!", "Я тобі зараз покажу!", "Зловлю і з'їм!", "Лови його!" "Ага, попався!". Потім ведучий дорослий вигукує з похвалою: "Ну і швидкий!", "Дивись, який спритний!", "Треба ж, ніяк не можу догнати!", "Та що ж це таке!", "Ух, втомився!", "Здаюся!" і т. д. Тікає у відповідь: "Не наздоженеш!", "Все одно втечу!", "Тільки спробуй!" і т. п. Так що в грі звучать не тільки загрози, але й заперечення, чим і забезпечується двосторонній рівень відносин у системі "дорослий - дитина".

Оскільки ці ролі в грі постійно змінюються, то і стосунки в сім'ї стають все більш безпосередніми, менш напруженими, якщо ігри, про яких ми зараз говоримо, проводяться досить регулярно.

Як емоційна гра п'ятнашки завжди викликають багато радості, веселощів, служать свого роду акумулятором позитивної психічної енергії для всіх учасників. На цьому тлі загрози на адресу дітей і дорослих сприймаються не буквально, а як один з гумористичних компонентів гри, знижуючи в той же час страх перед ними в реальних відносинах. А те, що необгрунтовані, драматично загострені загрози дорослих служать живильним грунтом для культивування страхів дітей, ми вже знаємо.

Важливою умовою буде і вияв дорослими певної гнучкості в грі, оскільки вони повинні враховувати різницю вікових можливостей всіх учасників гри і непомітно підігравати дітям, підлаштовуватися до їх віку, інакше гра просто не відбудеться з технічних, тобто фізичним, причин.

Будь-яка гра рано чи пізно приїдається, якщо не вносити в неї творчого різноманіття. Те ж можна сказати і щодо пятнашек. Але як раз вони і мають незаперечні переваги в якості розминки для більш складно побудованих, але таких же емоційно заряджених ігор.

Перша модифікація - "заплямований" може дуже навіть "образитися" на те, що його зачепили, обійшлися неввічливо, і, схопивши в руку кеглю, поролоновий валик, кепочку або що-небудь подібне, починає бігати з навмисними погрозами за учасниками, за настирливими мухами.

Друга модифікація - розширення ігрового майданчика, яка вже не тільки кімната, але і коридор, а то й уся житлова площа.

Третій варіант - майданчик та ж, але потрібно всім, і наздоганяючим в тому числі, перестрибнути дощечку або поролоновий валик, мотузочку між стільцями, пролізти під столом, а то і пострибати по "купинах", намальованих крейдою на підлозі або поданими листами паперу.

У всіх випадках разом з різноманітністю вводиться і більше правил, або умов ігри, що і допомагає дітям краще контролювати свою поведінку в новій, незнайомій обстановці.

Тривалість ігор у квача дуже невелика і зазвичай не перевищує 10 хвилин. Не можна відразу сідати після гри з-за навантаження на серцево-судинну систему, краще походити або перейти до іншої гри.

Отже, п'ятнашки тільки непосвяченим здаються такою простою грою. Насправді з її допомогою, у всякому разі, при неодноразових повтореннях, вдається:

забезпечити емоційну розрядку - зняти накопичене нервове напруження і зарядити дітей і дорослих черговою порцією життєрадісності і оптимізму;
усунути або значно зменшити гальмування і страх при раптовому, несподіваному впливі, а також страхи нападу і покарання з боку батьків (оскільки пятнание як легкий удар імітує фізичне покарання);
поліпшити гнучкість у поведінці, ситуативність;
посилити здатність швидко приймати рішення;
освоїти групові правила поведінки та спільної діяльності;
розвинути спритність, координацію рухів і велику спонукальну активність;
налагодити безпосередній контакт між батьками і дітьми.

См. далі - Гра Піжмурки