Простий чоловік

Автор: Н.І. Козлов

Проста людина - людина, яка своє життя будує просто, у спілкуванні не використовує складних технік. У спілкуванні проста людина не ставить завдання впливу, не підбирає формулювання і інтонації, він просто говорить те, що у нього є на душі.

У взаємодії проста людина діє за принципом «тому що». Протилежний цьому принцип «для того, щоб» - принцип не простої людини, а комунікатора (а також людини-маніпулятора).

Плюси і мінуси життя Простої людини

Коли людина говорить все, що у нього є на душі, така простота нерідко виявляється неадекватністю, невихованістю і грубістю.

Прямота і відвертість у скрутному обговоренні легко виявляється джерелом конфлікту. «Гад ти, ось ти хто!» - «А пішов ти!». Дипломатичності у такій простоті явно не вистачає.

Наміри простої людини без їх обробки вихованістю можуть бути незручні для оточуючих, а то й набувати протиправний характер.«Телиця, я тебе хочу!» (з наступними природно-природними імпульсами...)

У бізнесі затребувані комунікатори, у побутовому спілкуванні більше люблять простих людей.

Напрямки розвитку

Наївна або дика простота повинна оформлятися в рамки вихованості і культури. З іншого боку, на вищих етапах розвитку простота виявляється одним з найважливіших орієнтирів. Простота - коли для людини вже не штучно, а природно піклуватися про інших людей, коли у людини на душі завжди те, що треба для співрозмовника, коли у нього завжди той настрій, який потрібно для справи і життя.