Правила для дитини 4-6 років (дитсадок)

Автор: Наталія Ещеркина,
Університет практичної психології

Коли дитині вже 4 роки, в цей час вже пора:

1. Привчити дитину до того, що маму і тата слухатися з першого разу.

2. Обтяжити дитини маленькими домашніми обов'язками, які йому під силу:

  • прибирати свої іграшки у відповідне певне місце;
  • акуратно складати і розвішувати (на стільчику) одяг;
  • допомагати мамі і татові (наприклад, приносити дрібні речі);
  • допомогти накривати на стіл (віднести вилки, ложки, серветки).

3. Як дорослому, говорити дитині спасибі за турботу про інших і хвалити його за допомогу у випадках, якщо він:

* без нагадування виконує свої обов'язки;

  • за те, що робить добровільно з турботою про інших, (не обов'язки: наприклад, витирає стіл, поливає квіти чи прибирає за домашніми тваринами);
  • за бажання розвиватися (наприклад, дитина просить вчити його абетці).

4. Необхідно подавати дитині приклад турботи і про сторонніх людей або знайомих, крім родичів:

  • звертати його увагу на те, що старші діти і молоді люди поступаються місцем у транспорті літнім людям, інвалідам та вагітним, мамами з маленькими дітьми. Важливо пояснювати, чому саме це робиться.
  • на те, як молоді люди допомагають бабусям піднести важкі сумки;
  • інші приклади турботи.

5. З дитинства привчати дитину займатися спортом. При виборі виду спорту можна зважати на його думку і домовлятися, що саме він вибрав - то буде ходити якийсь певний мінімум часу, навіть якщо йому перестане подобатись. Цим отучаем від думки про те, що батьки щоразу будуть задовольняти будь-які його бажання, і привчаємо до відповідальності за свій вибір.

6. Обмежувати розваги, які не розвивають або розвивають мало: анімація, комп'ютерні ігри тощо

7. Привчати до того, що мама і тато мають право виділити час/ресурси лише для себе, і їх, наприклад, 1 годину в день залишити в спокої і в цей час пограти самому. Наприклад, мама фарбується або зайнята важливою справою. Важливо для того, щоб дитина не розвивав у собі егоїзм. Приклад: коли я в дитинстві казала синові: «А зараз пограй сам, поки я закінчу ось це справа». І він знав, що в цей час заборонено вередувати і відволікати увагу на себе без вагомих приводів. Це - батьківський СТОП.