Етичний кодекс психолога-консультанта
1. Загальні норми
1.1. Межі компетентності
(а) Психологи-консультанти, які займаються професійною діяльністю тільки в межах своєї компетентності, яка визначається освітою, формами підвищення кваліфікації та відповідним професійним досвідом.
(в) Психологи-консультанти здійснюють професійну діяльність у нових сферах або використовують нові методики тільки після їх відповідного вивчення, проходження навчання, супервизорства і (або) консультування у компетентних у цих областях або методиках фахівців.
(c) У сферах діяльності, в яких ще не вироблені прийнятні стандарти підготовки, психологи-консультанти роблять все можливе для підвищення компетентності своєї роботи та захисту клієнтів від можливої шкоди і т. п.
(d) Психолог-консультант, приймаючи рішення, пов'язане з професійною діяльністю, повинен враховувати кваліфікацію і досвід роботи з клієнтами, що володіють певними індивідуальними відмінностями (вік, стать, національність, віросповідання, сексуальна орієнтація, різновид психологічної проблеми, фізичного чи психічного розладу, мову або соціо-економічний статус тощо).
(е) Психологи-консультанти наділяють своїх підлеглих, супервизируемых і асистентів тільки тією відповідальністю, з якою вони можуть впоратися на основі їх компетенції (освіти, досвіду, підготовки тощо), незалежно від того, будуть вони діяти самостійно або під наглядом.
1.2. Опис і/або пояснення результатів психологічної роботи
(а) У роботі з клієнтами-непрофесіоналами психологи-консультанти використовують зрозумілі для них терміни та пояснення.
(в) Якщо з якихось причин (контракт про нерозголошення отриманих результатів, незаконність повідомлення результатів певним групам осіб) психологи-консультанти не можуть повідомляти інформацію тим, кому вона потрібна і до кого належить, то вони повинні заздалегідь їх попередити про неможливість користування цією інформацією.
1.3. Повага прав інших залишатися іншими
У своїй професійній діяльності психологи-консультанти, з повагою ставиться до прав інших людей на установки, погляди, моральні норми і т. п., відмінні від їх власних.
1.4. Недискримінація
У своїй професійній діяльності психологи-консультанти всіляко уникають будь-якої дискримінації на основі статі, віку, національності, віросповідання, сексуальної орієнтації, того або іншого фізичного чи психічного розладу, мови, соціо - економічного статусу або іншої ознаки, обумовленого в законі.
1.5. Посягання на честь і гідність клієнтів
Психологи-консультанти не мають права здійснювати дії, які можуть образити або принизити честь і гідність клієнтів.
1.6. Ставлення до особистих проблем
(а) Психологи-консультанти добре уявляють, що їхні особисті проблеми можуть впливати на ефективність професійної діяльності. Тому вони уникають тих областей своєї професійної діяльності, в якій ці проблеми можуть позначитися особливо гостро і завдати якої-небудь шкоди включених у цю діяльність клієнтам.
(в) Психологи-консультанти зобов'язані робити все можливе для розпізнавання на якомога більш ранніх етапах формування і/або наявності своїх особистісних проблем, які можуть з'явитися перешкодою у здійсненні їх професійної діяльності.
(с) Для усунення виявлених внутрішньоособистісних перешкод у здійсненні своєї професійної діяльності психологи-консультанти звертаються за професійною допомогою до колег і визначають на цей час обмеження, що накладаються на свою професійну діяльність.
1.7. Незавдання шкоди
Психологи роблять все можливе, щоб запобігти або зменшити небажані наслідки від своєї професійної діяльності, а також позбавити і захистити клієнтів від подібних наслідків.
1.8. Неправильне використання психологічних знань
Визнаючи силу психологічних знань, психологи-консультанти роблять все можливе для запобігання чийогось особистого, фінансового, соціального, організаційного та політичного впливу з метою примусу до неправильного використання психологічних знань.
1.9. Неправильне використання психологів-консультантів • результатів їх роботи
(а) Психологи-консультанти не беруть участь у діяльності, результати якої можуть бути використані для дискредитації психології.
(в) Якщо психологам-консультантам стає відомо про неправильному використанні результатів їх роботи, вони роблять все можливе для усунення та/або виправлення допущених помилок.
1.10. Бартер з клієнтами
Психологи, як правило, утримуються від отримання подарунків та послуг від клієнтів взамін на надану їм допомогу, оскільки така практика є серйозним джерелом конфліктів, експлуатації і девальвації професійних відносин. Психолог-консультант може брати участь у бартері тільки в тих випадках, коли це не заважає професійній діяльності і не призводить до маніпуляції.
1.11. Грошову винагороду
• Питання грошової винагороди в якості оплати своєї праці психологи-консультанти вирішують на самих ранніх стадіях психологічної взаємодії з клієнтом, але в будь-якому випадку до моменту психологічного втручання (інтервенції).
1.12. Ведення професійному та наукової документації Психологи-консультанти належним чином документують свою професійну роботу з метою узагальнення та поширення свого досвіду, полегшення подальшої діяльності, а також для можливості пред'явити свою роботу в інших інстанціях.
2. Публічні виступи і публікації
Публічні виступи і публікації включають в себе брошури, газетні та наукові статті, резюме, інтерв'ю в ЗМІ, лекції та усні виступи, платну або безкоштовну рекламу, а також будь-які матеріали, поширювані електронним шляхом (Інтернет, електронні конференції тощо).
2.1. Уникнення помилкових або неправильних тверджень
(а) Психологи-консультанти в публічних виступах і публікаціях не допускають неправдивих та/або хибних висловлювань та не користуються неперевіреною інформацією,
(в) Для підтвердження свого професійного статусу психологи-консультанти використовують тільки ті документи, які офіційно визнаються державою та психологічною спільнотою.
2.2. Свідоцтва підтвердження
Психологи-консультанти не використовують і не апелюють до свідчень і підтвердженням клієнтів, робота з якими не закінчена.
3. Тестування, оцінка та втручання
3.1. Оцінка та діагноз
(а) Психологи-консультанти здійснюють оцінювання, діагностичні роботи і втручання тільки в рамках, визначених професійними відносинами.
(в) Психологічні висновки, звіти, рекомендації і діагнози будуються тільки на інформації, отриманої за допомогою валідного психологічного інструментарію.
3.2. Використання психологічного інструментарію
(а) Використовуючи будь-психологічний інструментарій, психологи-консультанти повинні бути впевнені, що даний адекватний інструментарій вирішення поставлених завдань, а його використання враховує межі застосовності.
(в) Психологи-консультанти, які користуються інструментарієм, знають межі достовірності, валідизації, стандартизації та інші особливості застосування інструментарію.
(c) Психологи-консультанти не допускають некваліфікованого використання психологічного інструментарію.
(d) Коли стоїть питання про діагноз, оцінці і прогнозі щодо клієнта, психологи-консультанти звертають особливу увагу на обмеження у застосуванні інструментарію та інтерпретації отриманих за його допомогою даних,
(e) Психологи-консультанти роблять все можливе для визначення ситуацій, у яких психологічні техніки або інструментарій можуть бути використані неадекватно або на їх використання повинні бути накладені відповідні обмеження.
3.3. Інтерпретація даних
При інтерпретації даних, в тому числі і при автоматизованих інтерпретаціях, психологи-консультанти намагаються враховувати фактори, що залежать як від даного інструментарію, так і від конкретного випробуваного, що може вплинути на психологічний висновок або достовірність інтерпретацій. Психологи-консультанти відзначають будь-які значущі фактори, які впливають на достовірність або обмеження інтерпретацій.
3.4. Створення тестових оцінок та інтерпретацій
Психологи-консультанти, які поширюють психологічний інструментарій серед інших професіоналів, повинні точно вказати цілі, норми, валідність, достовірність, використання процедур і необхідну кваліфікацію для користування даними інструментарієм і несуть відповідальність за правильне застосування та інтерпретацію результатів, не залежно від того, чи проводили вони підрахунок та інтерпретацію самі або це робилося автоматизовано.
3.5. Пояснення отриманих результатів
Результати обстеження повинні бути пояснені клієнтам доступною їм мовою, не залежно від того, ким проводилося дослідження - психологом-консультантом, помічником або в автоматичному режимі.
3.6. Забезпечення безпеки психологічного інструментарію
Психологи-консультанти роблять все можливе для збереження цілісності і безпеки психологічного інструментарію у відповідності з законом, взятими зобов'язаннями і стандартами даного Етичного кодексу.
4. Процедурні норми
4.1. Інформування клієнта
(а) При встановленні професійних відносин між психологом-консультантом і клієнтом необхідно як можна раніше обговорити те, що буде відбуватися під час сесії(ий), як буде дотримуватися конфіденційність і як будуть вирішуватися фінансові питання.
(в) Якщо в роботі психолога-консультанта бере участь супервізор, то цей факт обумовлюється в попередньому обговоренні, із зазначенням прізвища, імені та по батькові супервізора, якщо він несе відповідальність за цей випадок.
(с) Психологи-консультанти, щоб уникнути будь-яких непорозумінь роблять все, щоб відповісти на всі питання клієнтів про майбутній консультуванні.
4.2. Усвідомлене згоду
(а) Психологи-консультанти повинні отримати усвідомлене згоду на консультування, користуючись зрозумілим для учасників консультування мовою. Зміст дається згоди буде залежати від багатьох обставин; однак, усвідомлене згоду в загальному вигляді відображає, що клієнт:
(1) здатний дати згоду; (2) отримав значиму інформацію щодо всіх процедур; (3) дав свою згоду на основі вільного волевиявлення без натиску з боку; (4) дана згода правильно оформлено.
(в) у тих випадках, коли клієнт офіційно не може дати усвідомлену згоду, психологи-консультанти отримують усвідомлене дозвіл від тих, хто відповідно до закону несе відповідальність за клієнта.
(с) Додатково, психологи-консультанти: (1) інформують недієздатних клієнтів про втручаннях, виходячи з їх психічним станом та особливостями; (2) намагаються отримати їх схвалення і (3) враховують особистісні пристрасті та інтереси.
4.3. Взаємовідносини з парою і з родиною
(а) У тих випадках, коли психологи-консультанти надають послугу відразу кільком людям, між якими існують близькі та/або родинні стосунки (чоловік і дружина, батьки і діти, що вступають у шлюб тощо), психологи-консультанти в самому початку намагаються прояснити: (1) хто з них є клієнтом і (2) які відносини будуть у психолога-консультанта з кожним з учасників консультації.