Експресія

Експресія (лат. expressio - вираження) - виразність, сила прояву почуттів, переживань. Експресія як зовнішнє «Я»-особистості, пов'язана з її стійкими і динамічними підструктурами, може розглядатися в наступних напрямках:

Як виражальних компонентів загальної, психомоторної активності особистості, пов'язаної з її темпераментом (темп, амплітуда, інтенсивність, гармонійність рухів);

1. як експресивна структура актуальних психічних станів особистості;
2. як вираження модальності, знака відношення однієї людини до іншого;
3. в якості засобу вираження властивостей і якостей особистості;
4. як показник розвитку особистості як суб'єкта спілкування (експресивні програми вступу в контакт, підтримки і виходу з нього);
5. як експресивних компонентів соціального статусу особистості;
6. як засіб вираження особистістю її тотожності з певною групою, спільнотою, культурою;
7. в якості «експресивних масок» маскування зовнішнього «я»-особистості;
8. як засіб демонстрації і створення соціально-прийнятних форм поведінки;
9. в якості показника особистісних способів розрядки в стресогенних ситуаціях.

Поряд з цими напрямками аналізу вираження особистості, вона може бути вивчена з точки зору використання нею експресивного репертуару (як його статичних, так і динамічних компонентів) для:

1. підтримування оптимального рівня близькості з партнером;
2. для зміни взаємин спілкуванні;
3. для надання певної форми взаємодії з іншими (від конфлікту до порозуміння);
4. для здійснення соціальної стратифікації.

В експериментальній психології перевага віддається вивченню динамічних компонентів експресія - сукупності виразних рухів, які постійно змінюються відповідно до станами і відносинами людини. Ці виразні рухи відображаються переважно з допомогою оптичної системи. До візуальних засобів спілкування в англо-американській психології відносять також кинесику - це зорово сприйманий діапазон рухів, несуть різну інформацію або з точки зору одного партнера, або з точки зору іншого, або для обох. В структуру кинесики входять тільки ті виразні рухи рук (жестів), руху очей (контакт очей), руху тіла людини (пози), які мають досить чітку семантику. У вітчизняній психології прийнята класифікація виразних рухів, які мають як чітке, так і розмите поле психологічних значень: міміка або експресія особи (виразні рухи обличчя), пантоміміка (виразні рухи всього тіла - пози, хода, жести ) і «вокальна міміка» (вираз емоцій в інтонації і тембрі голосу). Міміка, жести, пози, хода, інтонація утворюють експресивний репертуар особистості, який в тій чи іншій мірі усвідомлюється індивідом, керується ним.