Аналітична психологія

Аналітична психологія (англ. analytic psychology) - один з напрямків неофрейдизма, заснована швейцарським психологом і культурологом К. Р. Юнгом. В центрі знаходиться вчення про несвідомому, яким Юнг відводить чільне місце при поясненні причин виникнення особливостей психіки і поведінки людини.

Крім індивідуального несвідомого Юнг виділяє ще Колективне несвідоме. Інтерпретуючи з психологічної точки зору дані фізичної та культурної антропології (етнографії), історії культури і релігії, Юнг тлумачить колективне несвідоме як "осад" у психіці людини досвіду, отриманого в ході біологічної еволюції і культурно-історичного розвитку.

В якості одиниці аналізу колективного несвідомого Юнг висуває поняття архетипу - вродженої установки до виборчого сприйняття, переживання і, можливо, деякою формою поведінки по відношенню до певних стимулів. Архетип визначається як «чиста потенція форми», не має власного змісту, але дозволяє структурувати різний зміст психіки. Постулюючи існування різних архетипів, Юнг виділяє в психіці людини пласти тварини, загальнолюдського, родового, сімейного та індивідуального походження. У структурирующем вплив архетипу на поведінку Юнг вбачає прояв лібідо, яке розуміється їм як динамічно-енергетичний аспект психіки. Не в творчій соціальної діяльності людини, а в глибинах індивідуальної психіки Юнг бачить рушійні сили розвитку суб'єкта. Лібідо шляхом спонтанного формування загальних установок направляє розвиток індивіда по шляху «індивідуації», тобто повного виявлення неповторної індивідуальності людини, його повного самоздійснення.

Крім загальних установок (неусвідомлюваної спрямованості на певну мету, готовності до деякого дії і сприйняття), Юнг вводить поняття экстравертированной (спрямованої на зовнішній світ) і интровертированной (спрямованої на внутрішній, суб'єктивний світ) установок свідомості (его).

Серед плідних ідей, висунутих Юнгом і отримали розвиток в психоаналізі, була ідея психічних комплексів, що становлять зміст особистого несвідомого.