Позитивна психологія
Гуманістична психологія виникла як вчення, противопоставившее себе позитивизму, сциентистскому руху в психології, як в «формі біхевіоризму», так і у формі психоаналізу». При цьому гуманістична психологія випробувала сильний вплив контркультури, що проявилося у прагненні самореалізуватися, не зв'язуючи себе зобов'язаннями перед іншими людьми, у вірі в здатність людини до самовдосконалення, недовіру до економічних та політичних способів поліпшення існування людини, у важливості саморозкриття особистості «тут і зараз», гедонізм, ірраціональності та окультизм.
Деякі історики позитивної психології вказують на наступну послідовність «революційних викликів»: гуманістична психологія - виклик психоаналізу і бихевиоризму, позитивна психологія - виклик гуманістичної в напрямку більшої науковості. У русі беруть участь дослідники, які представляють різні розділи психологічного знання і практики (в тому числі і постмодерністської орієнтації) і їх об'єднує позитивний погляд на людину, її природу, розвиток, діяльність, ставлення до світу, себе та інших. Отже, можна стверджувати, що позитивна психологія, будучи індикатором інтеграційних тенденцій у сучасній психологічній науці і практиці і прагнучи підвищити значущість і цінність психологічної науки в очах суспільства, з'явилася в контексті не тільки певних історико-наукових, але і конкретних історико-культурних обставин. Для подальшого розвитку позитивної психології необхідно більш глибоке визначення позитивності як власне-психологічного поняття. В цьому відношенні істотну допомогу можуть надати теоретичні напрацювання вітчизняних психологів, наприклад, культурно-історична психологія Л. С. Виготського. Зокрема, в цьому ключі необхідно переосмислити спадщина Огюста Конта, розуміючи, що той використовував «позитивність» не тільки як власне-науковий принцип, але і як своєрідний моральний ідеал, а також праці про «позитивне мислення» Нормана Вінсента Пила (Shapiro, 2004). Позитивна психологія дедалі більше набирає вагу в сучасному психологічному співтоваристві і, незважаючи на свою молодість, зараз досить популярна серед дослідників, практиків, викладачів, особливо молодих. Перша робоча зустріч з позитивної психології відбулася в містечку Акумаль (Мексика) у січні 1999. Розвивається програма післядипломної підготовки фахівців з позитивної психології, випускаються книги, розгортаються різноманітні програми та Інтернет-ресурси, налагоджуються робочі контакти між дослідниками у багатьох частинах світу. Інститут Геллапа з 2002 став місцем проведення щорічних міжнародних конференцій з позитивної психології, в яких беруть участь до 400-500 психологів. Розширює свою діяльність Європейська Асоціація Позитивної Психології.
У Росії до напрямку позитивної психології близький Синтон-підхід і діяльність Тренінгового Центру "Синтон".
Критика позитивної психології
Позитивна психологія має своїх критиків. См.→