Психологія середнього віку

Автор: Олена Прокоф'єва

Дослідники, які поділяють точку зору Р. Кесслера, вважають, що криза середини життя - це швидше виняток, ніж правило. У переважної більшості людей перехід середній вік відбувається непомітно і плавно, в міру того як на зміну юнацьким мріям про славу, багатство, особистих досягненнях і красі приходять більш реалістичні очікування.

В чому полягає суть цього процесу у людей середнього віку? Подібна переорієнтація насамперед передбачає порівняння себе з людьми, які ставлять перед собою аналогічні цілі й домагаються результатів в аналогічній професійної діяльності. Причому, як каже К. Рифф, «чим краще ваше психічне здоров'я, тим рідше ви порівнюєте себе з людьми, які змушують вас відчувати себе неповноцінними». Психічно здорова людина у зрілому віці, відчуваючи якісь труднощі, частіше порівнює себе з людьми, що знаходяться в гіршому становищі.

Одна з головних особливостей періоду середньої дорослості полягає в крайньому суб'єктивізмі людини при оцінці свого віку. Разом з тим, це зовсім не означає, що немає ніяких змін як на психологічному, так і на біологічному рівнях. Зміни відбуваються і тягнуть за собою зміни в особистісній сфері. У людей, що досягли віку середньої дорослості, відзначається відносне зниження характеристик психофізичних функцій. Проте, це ніяк не відбивається на функціонуванні когнітивної сфери людини, не знижує його працездатність, дозволяючи йому зберігати трудову і творчу активність. Тому, всупереч очікуванням зниження інтелектуального розвитку після того, як воно досягає свого піку в період юності, розвиток окремих здібностей людини триває протягом усього середнього віку. Особливо це відноситься до тих з них, які пов'язані з трудовою діяльністю людини і його повсякденним життям.