Вікова психологія

Вікова психологія - галузь психології, що вивчає розвиток психіки людини і її особливості на різних вікових ступенях. Включає в себе дитячу психологію, психологію індивідуального розвитку дорослої людини і геронтопсихологию.

На базі розвитку геронтопсихологии і геріатрії склалася психофізіологія старіння і старості.

Необхідність вирішення практичних питань навчання дорослих і дослідження теоретичних проблем розвитку психіки призвели до спеціального вивчення фаз психологічної еволюції дорослої людини.

Методи вікової психології

Основними методами одержання знань про вікові особливості психіки людини є метод "поперечних" зрізів і метод так званого "поздовжнього" вивчення.

Метод поперечних зрізів полягає у вивченні великих груп осіб різних вікових груп з метою отримати порівняльні дані про психологічні особливості кожного віку.

Метод поздовжнього (лонгитюдного) полягає в тривалому (роки й десятиліття) вивченні одних і тих же випробовуваних з метою простежити вікові зміни їх психіки. Виявлення якісно своєрідних ступенів психічного розвитку та визначення їх вікових меж являє собою досить складну задачу, так як "психічний вік" не є проста функція кількості прожитих років.

Психологія людей різних віків

Молодості властивий радикалізм, літні люди частіше консерватори. У кожного віку - свої психологічні особливості, а іноді і свої кризи. Про особливості психології дитини, підлітка, дорослих і літніх людей див.→