Розумна дбайливість

Дбайливість повинна бути розумною. Нерозумна турбота не радує, а дратує. Зайва турбота відгородити дітей від труднощів життя виховує людей, як раз до життя не готових. Як знайти цю міру турботливості, потрібний стиль турботливості? Тут потрібна голова, потрібен розум: спостережливість, досвід роздумів, вміння робити висновки. Справжня, правильна дбайливість - це не просто щирість душевної теплоти, це ще результат навчання і підвищення кваліфікації, це досвід і професіоналізм.

Між лікарем холоднуватим, але професійним - і сердечним, але погано навченим, я виберу, швидше, якісного професіонала. Тому що турботливий дилетант може колись виявитися безпомічним, а коли-то й прямо нашкодити, просто в силу відсутності потрібних знань і кваліфікації, у той час як справжній професіонал не халтурить, а справу свою знає завжди.

Дбайливість - це лінія серця. Правильний розум повинен збагатитися серцевої дбайливістю, але і лінія серця повинна бути доповнена лінією розуму.

Кому це прийшло з дитинства, коли-то цьому можна і вчитися.