Спонтанність

Спонтанність (лат. - мимовільний) - самопроизвольность; характеристика процесів, викликаних не зовнішніми впливами, а внутрішніми причинами; самодіяльність, здатність активно діяти під впливом внутрішніх спонукань.

Дві форми спонтанності - бездумна, випадкова, імпульсивна спонтанність і - творча, жива, просочена розумом спонтанність. Випадкова спонтанність використовується інструментальному навчання, творча - творчому навчання.

У гештальт-підході нерідкі ситуації, коли спонтанність плутають з імпульсивністю:

"Хай живе спонтанність! Будемо живими і безпосередніми, як діти! Так вчив Перлз! Даєш енурез, як вищий прояв спонтанності і автентичності! Ура!!! Знайоме? Угу. Хочете зробити з затюканного, що страждає невротика вільного, розкутого психопата, від якого будуть страждати оточуючі, а як наслідок потім знову почне страждати і він сам? Вперед. Навчіть його висловлювати оточуючим всі ті почуття, які він відчуває і здійснювати всі ті дії, які захочеться. Вийшло? Ура! Ще одна компрометація гештальт-підходу вийшла в світ. Ні, не дарма все-таки психоаналітики попереджають своїх клієнтів про те, що поки терапія не закінчена, їм не слід робити ніяких серйозних рішень в бізнесі та особистому житті.

Спонтанність насправді, це коли всього цього ще й оптимальна форма в цьому світі, в даній ситуації і в даний момент часу. У тому числі може виявитися, що в даний момент часу і в даній ситуації оптимальним і найбільш спонтанним буде потерпіти і дочекатися більш підходящого моменту (тільки не довго звичайно). Справжня спонтанність завжди довільна, чим і відрізняється від мимовільної імпульсивності..." Див.→