Узагальнення

Узагальнення - продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності.

Узагальнення - це перехід на більш високу ступінь абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відношень, тенденцій розвитку і т. п.) предметів розглядуваної галузі; тягне за собою появу нових наукових понять, законів, теорій.

Узагальнення в навчанні

Узагальнення забезпечує мислення учнів визначеність та послідовність. Узагальнення в навчанні виступає у двох видах - емпіричному і теоретичному. Емпіричне узагальнення здійснюється шляхом порівняння групи предметів (або уявлень про них) та виявлення їх однакового, повторюваного або загального властивості. Емпіричне узагальнення служить основою формування як життєвих уявлень, так і емпіричних понять у науці, і характерно для початкових стадій пізнання. Одним з найбільш поширених способів реалізації цього виду узагальнення в навчанні є інформаційно-рецептивний метод навчання. Теоретичне узагальнення здійснюється шляхом аналізу системи, який полягає в її перетворенні з метою виявлення деякого абстрактного вихідного відносини як генетично загальної основи цієї системи. Теоретичне узагальнення використовується при такій організації навчання, в якій учні засвоюють знання в процесі вирішення завдань. Перетворюючи її умови, вони знаходять загальний принцип переходу до багатьом іншим однорідним завдань. Цей вид узагальнення характерний для досить розвиненого рівня пізнання.

Види узагальнення

Види узагальнення відповідають видам мислення. Найбільш вивчені узагальнення у формі значень слів. Узагальнення виступає також як засіб розумової діяльності. Найпростіші узагальнення полягають в об'єднанні, групуванні об'єктів на основі окремої, випадкового ознаки (синкретичні об'єднання). Складнішим є комплексне узагальнення, при якому група об'єктів об'єднується в єдине ціле за різними підставами. Найбільш складно таке узагальнення, при якому чітко диференціюються видові і родові ознаки, об'єкт включається в певну систему понять. Комплексні узагальнення (як і синкретичні) представлені на будь-якому рівні складності інтелектуальної діяльності. При дослідженні формування нових узагальнень у психології використовується методика освіти "штучних понять", коли аналізуються типові для даної людини способи групування об'єктів (синкретичне, комплексне, понятійне). Одне і те ж узагальнення може бути сформоване в результаті різної організації дослідницьких дій людини (узагальнення, побудоване на основі мінімально необхідних даних, і те ж саме узагальнення, побудоване на основі надлишкових даних). При дослідженні узагальнень у психології використовуються методики визначення понять, їх порівняння і класифікації. Широке поширення набули дослідження щодо цілеспрямованого управління процесом засвоєння узагальнень. З одним словом пов'язано зазвичай кілька узагальнень. Актуальне використання одного з них залежить від контексту ситуації, висловлювання, від мотивів і цілей суб'єкта мовленнєвої діяльності. Формування узагальнень, збагачують суспільний досвід, являє собою внесок в історичний розвиток мислення.