Консультація «Хочу звільнитися!»
Вранці, коли я (далі по тексту Р. До.) прийшла на роботу, адміністратор повідомила мені, що мене чекає наша співробітниця Олена Іванівна (ім'я змінено), щоб поговорити. Попередньо вона сказала, що хоче написати заяву на звільнення. Олена Іванівна працює у нас прибиральницею другий місяць, спокійна, миловидна жінка, людина доросла їй близько 60 років.
Прошу запросити Олену Іванівну (далі по тексту Е. І.) в кабінет, для бесіди.
Нижче наведена запис нашої розмови, курсивом виділені мої коментарі і пояснення.
Р. К. Доброго дня Олена Іванівна, проходьте, сідайте. Рада Вас бачити.
Е. В. Доброго дня, Галина Муссаевна, я Вас з нетерпінням чекаю, щоб сказати, що я хочу написати заяву на звільнення. Вибачте, але я не хочу більше тут працювати.
Р. К. Олена Іванівна, розкажіть детальніше, що сталося, давайте спробуємо розібратися. Написати заяву ніколи не пізно.
Е. В. У мене не склалися стосунки з колективом, я так більше не можу, у мене здають нерви. Колектив такий недружній, я не зможу працювати.
Р. К. Олена Іванівна, Вас хтось образив? В чому проявляється недружелюбність колег?
Е. В. Вони знущаються наді мною!
Р. К. Можете навести приклад?
Е. В. Ну ось, наприклад, Іра (Іра теж прибиральниця - колега Е. І.) мені недавно сказала, що роздягальня брудна, а я там тільки що прибрала. Таким єхидним тоном, я прямо рознервувалася.
Р. К. А як насправді? Там було чисто?
Запит
Е. В. Чисто, тільки на стінці там плями були якісь, ну папірець валялася. Але Ви розумієте, мені вже скоро 60 років, а вона молодша, чому вона мені вказує.
Р. К. Правильно я Вас розумію, що Вам не подобається саме тон, яким говорить Іра?
Е. В. Да, Да і взагалі це її не стосується, у мене взагалі є відчуття, що за мною стежать, помічають мої недоробки. Знаєте, навіть садівник Еля, теж як-то на мене дивиться з подивом і каже: «я не розумію тебе, чому ти з дівчатами не знаходиш спільну мову».
Р. К. Олена Іванівна, а Вам важливо щоб вона Вас розуміла?
Е. В. Та ні, зовсім не важливо... Вона взагалі не з нашої бригади.
Р. К. Відмінно, значить, це питання ми опустимо, швидше за все, це чергова фраза Елі, їй хотілося поговорити, а у Вас не було бажання. Так?
Е. В. Згодна, вона любить всім підтакувати, а не знає про що мова. Але Ви розумієте Галина Муссаевна, всі-всі проти мене.
Р. До. Чому ви так думаєте? Ви такий доброзичливий і спокійний чоловік, і колектив прибиральників у нас підібрався дуже хороший, дружний. Я впевнена, що у нас є всі можливості виправити ситуацію. Давайте визначимо наші завдання. Що може змінити ситуацію, щоб Вам працювалося комфортно.
Е. В. Ви розумієте, Галина Муссаевна, це почалося з першого дня, на мене звалили всю важку роботу, ходять, чекають, коли я выбьюсь з сил. Роблять мені зауваження, радіють моїм невдач. Я б прибирала свою ділянку, а не ті приміщення, куди скаже бригадир, щоб ні з ким не працювати, було б краще і спокійніше мені.
Р. К. Олена Іванівна, щодо «своєї ділянки», я Вам зараз розповім, чому це неможливо. У нас бригада і кожен співробітник взаємозамінний. Коли хтось на вихідному або у відпустці, ми не можемо залишити без прибирання будь-яку ділянку, згодні зі мною?
Е. В. Так, звичайно, це я розумію.
Р. К. А тепер давайте з'ясуємо ситуацію з фізичним навантаженням. Я з Вами згодна, робота прибиральника фізично важка, вимоги високі, прибирання потрібна постійна. Ділянки всі однакові, розподілені рівномірно між усіма членами бригади. Швидше за все, буде потрібно час, щоб адаптуватися. Адже ми вже зняли цю проблему, коли Ви сказали, що Вам важко. Ми залучили до цієї роботи працівників з підлогомиючої машиною, перебудували черговість робіт, зараз Вам працювати легше?
Е. В. Набагато, зараз я не так втомлююся, у мене менше навантаження. Спасибі, величезна.
Р. К. Дуже добре, що з цим розібралися, тепер Ви все встигаєте? Правильно?
Е. В. Так, тепер фізично я не втомлююся, але ось дівчатка мене весь час засмучують, прямо всі проти мене.
Р. К. Прямо таки все (прибиральників в бригаді 10 осіб)? А як ваш бригадир Аня, теж так себе веде?
Е. В. Ой, що Ви, Аню я поважаю, вона так себе не веде, вона молодець. Ще Світла, теж хороша, вона теж так не робить, розмовляє нормальним тоном.
Р. К. А якщо Аня або Світла роблять Вам зауваження Ви як сприймаєте?
Е. В. Нормально, це Анина обов'язок стежити за прибиранням, а Світла дуже коректна людина, не каже, її зауваження доброзичливі.
Р. К. Чудово, я впевнена, що і з іншими колегами можна побудувати гарні відносини. Вони змінять свою поведінку, якщо ви поговорите з ними відверто і повернете їм свою думку. Давайте разом попрацюємо.
Отже. Якщо я правильно зрозуміла, Вас зачіпає, що Вам роблять зауваження колеги? Тим більше ті, хто молодший за Вас та ще й намагаються іронізувати?
Е. В. Дуже зачіпає, я вже ліки стала приймати заспокійливі. Я ж так добре прибираю, намагаюся, у мене навіть часу на обід не вистачає, я просто весь час працюю, а дівчатка палити ходять по 15-20 хвилин і обідають.
Р. К. Я Вас розумію, це не легко, але я впевнена, що ми впораємося з цим завданням! А обідати обов'язково треба вчасно, адже є робота, яку можна перенести на другу половину дня?
Е. В. Ну попільнички можна пройти після обіду, сміття з поверхів зібрати. Дійсно, у мене звільниться більше часу, я буду спокійно обідати, а то я завжди поспішаю.
Р. К. Дуже добре, що Ви сьогодні розповіли всі свої думки, частину питань ми вирішили прямо зараз, я Вас дуже прошу, Олена Іванівна, говорите, що не виходить. Якщо не виходить щось, будемо разом вирішувати. А ще, я Вам хочу підказати хороший спосіб реагування на некоректні зауваження Ірини. Давайте розберемо ситуацію, про яку Ви розповіли на початку нашої бесіди. Ви будете Ірою, а я буду Оленою Іванівною.
Е. В. (Сміється) Давайте!
Р. К. Кажіть мені ті слова, які сказала Ірина Вам, тим же тоном, згадуйте.
Е. В. «Ну що Льон, брудно у роздягальні, як же ти прибирала, ось як ти прибираєш!»
Р. К. «Так, Іринко, дякую тобі, що ти мені вказала на мої недоробки, я дійсно поспішала і пропустила це пляму і папірець. Здорово, що ти уважна до моєї роботи. Тільки, знаєш, роби мені зауваження через Світлану, вона бригадир і постійно перевіряє всю роботу, яку ми робимо, мені так буде простіше. Я дійсно намагаюся робити роботу добре, але поки ще замало досвіду».
Е. В. Я навіть і не знаю, що Іра мені відповіла б на такі слова.
Р. К. Коли виникає такого роду розмову, відповідати краще за принципом «Завжди Так, починаємо розмову з того, що говоримо Так або синонім слова Так».
Це такий психологічний прийом, який знімає конфліктогени, тобто ситуації і слова, що призводять до конфліктів. Спробуйте такий прийом, дуже добре працює.
Насправді Іра багато раз виявляла свою доброзичливість у колективі, думаю, що така відповідь її змусить задуматися, як вести себе більш коректно, вона зараз не у властивій їй ролі, а як з неї вийти сама не знає. Ваша доброзичлива реакція допоможе їй зробити перший крок.
Е. В. Я спробую так себе вести. А дійсно, адже коли я прийшла Іра мене зустріла дуже добре, допомагала вчитися всьому, адже організація велика, стільки нових людей, стільки треба все знати...
Р. К. Так, а тепер Ви все вмієте, можна Вам доручити будь-яку ділянку, і будеш впевнена, що все буде зроблено добре і вчасно. А тепер, я побуду знову у Вашій ролі, а Ви станьте на позицію керівника, тобто, на мою. Давайте я Вам розповім про свої проблеми, а Ви подивіться на ситуацію з боку і запропонуйте мені якесь рішення? Спробуємо?
Е. В. Цікаво, що у нас вийде.
Р. К. Вийде розібратися і прийняти найкраще рішення. Почнемо. (Попередньо переглядаю нотатки, які зробила під час бесіди, починаю розмову від імені Е. І.). «Галина Муссаевна, я хочу написати заяву на звільнення. Вибачте, але я не хочу більше тут працювати».
Е. В. Що сталося?
Р. К. У мене не склалися стосунки з колективом, я так більше не можу, у мене здають нерви. Колектив такий недружній, я не зможу працювати. Вони на мене звалили всю важку роботу. Роблять мені зауваження. Я б прибирала свою ділянку, а не ті приміщення, куди скаже бригадир, щоб ні з ким не працювати, було б краще і спокійніше мені.
Е. В. Можна я буду говорити тільки про, те, що мене зараз хвилює, про важку навантаження ми вже з Вами розібралися.
Р. К. Звичайно, домовилися.
Е. В. (Задумалася і посміхнулася). Знаєте, Олена Іванівна, а може, Ви і самі дали привід так себе вести дівчаткам? Коли вони до Вас підходили, та та ж Іра, з пропозицією допомогти, Ви відмовлялися, мовчки працювали, хоча було важко, накопичували в собі образу... Вам хотілося довести, що Ви нітрохи не гірше впораєтеся з роботою, хоча за віком і старше всіх. А коли Іра зробила зауваження, це виявилося дуже прикрим.
Р. К. Але я ж хотіла добре все робити швидко, а вони весь час помічають мої недоробки. Взагалі, мені хотілося б працювати на певній ділянці, щоб ні з ким не контактувати.
Е. В. (Не помічаючи, що знову повернулася у свою роль енергійно каже): Так неможливо, ізолюватися зовсім, все одно доведеться спілкуватися, робота така. Та і колектив хороший, вони всі такі молодці, замінюють один одного в будь-якій ситуації, вчора Світла допомагала мені, а в минулу суботу я - Іра.
Р. К. Ви праві Олена Іванівна, Знаєте, я почула у Ваших словах звинувачення в свою адресу, Ви дійсно звинувачуйте себе в погіршенні відносин з колегами?
Е. В. Та, якщо чесно, я сама багато в чому винна, різко відповідала, напевно тому розлютила всіх....
Р. К. Олена Іванівна, почуття провини деструктивне, не треба його в собі тримати.
Е. В. та я б і рада, характер такий, переживаю за всякої дрібниці.
Р. К. А я не так давно впоралася з такою звичкою, дуже швидко. Я ж теж за характером була дуже «переживатєльний людина»
Е. В. (з недовірою) Та як же впораєшся, я завжди такою була, ви собі не уявляєте, як це псує життя. Та й характер не змінюється, він же такий, який є.
Р. К. Ще як уявляю. Та я навіть і Вас навчу, якщо справді хочете змінити ситуацію. Для цього треба виконувати вправу. Ви готові попрацювати, це цікаво, а головне допомагає на 100%, якщо робити його постійно протягом хоча б 2-х місяців.
Е. В. Хоча і сумніваюся, але дуже хочеться спробувати.
А яке це вправу?
Р. К. Олена Іванівна, краще не пробувати, а робити, у Вас обов'язково вийде. Вправа називається «Помилочка». Як тільки захочеться себе посварити, порасстраиваться з-за помилки. Робите ритуал: «Помилочка. Я хороша. Працювати», давайте разом.
Я розповім сенс вправи:
1. знімаємо почуття провини
2. переводимо в позитив
3. робимо все, щоб виправити.
Спочатку зробіть кілька разів вдома, перед дзеркалом, з приводу якихось помилок. А потім подумки, коли будуть виникати такі ситуації, будете говорити собі це і ставлення і до себе, і до інших зміниться.
Е. В. Так просто?
Р. К. Просто, важливо тільки виконувати його регулярно, а ще ставити мету, терміни і який плануєте результат.
Давайте разом подумаємо: скільки разів на день у Вас такі ситуації бувають.