Бакалаврат і магістратура

24 жовтня 2007 року Президент Росії Володимир Путін підписав закон про введення в Росії дворівневої системи вищої освіти.

Закон "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації (в частині встановлення рівнів вищої професійної освіти)" вносить відповідні поправки в Закон Російської Федерації від 10 липня 1992 року "Про освіту" (в редакції від 13 січня 1996 року), ФЗ від 22 серпня 1996 року "Про вищому і післявузівському професійну освіту", закон РФ від 6 липня 2006 року "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації у зв'язку із скороченням терміну військової служби за призовом".

Відповідно до статті 6 ФЗ "ПРО вищу і післявузівську професійну освіту" у Російській Федерації встановлюються такі ступені вищої професійної освіти: вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням особі, що успішно пройшов підсумкову атестацію, кваліфікації (ступеня) "бакалавр"; вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням особі, що успішно пройшов підсумкову атестацію, кваліфікації "дипломований спеціаліст"; вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням особі, що успішно пройшов підсумкову атестацію, кваліфікації (ступеня) "магістр".

Терміни освоєння основних освітніх програм вищої професійної освіти становлять: для отримання кваліфікації (ступеня) "бакалавр", не менше ніж чотири роки; для отримання кваліфікації "дипломований спеціаліст" не менше ніж п'ять років, за винятком випадків, передбачених відповідними державними освітніми стандартами; для отримання кваліфікації (ступеня) "магістр" не менш ніж шість років.

Особи, які отримали документи державного зразка про вищу професійну освіту певній ступені, мають право у відповідності з отриманим напрямом підготовки (спеціальністю) продовжити навчання за освітньою програмою вищого професійної освіти наступної сходинки.

Освоєння особою освітньої програми вищої професійної освіти відповідної ступені у вищому навчальному закладі, що має державну акредитацію, є підставою для заняття їм у державній, муніципальної організації певної посади, отримання посадового окладу та надбавок до нього. Для осіб, які освоїли освітні програми вищої медичної та вищої фармацевтичної освіти, підставою для заняття ними зазначених посад є первинна річна післявузівська підготовка (інтернатура), яка підтверджується посвідченнями встановленого зразка.

Кваліфікація "бакалавр" за умови вступу на роботу дає громадянину право на зайняття посади, для якої кваліфікаційними вимогами передбачено вищу професійну освіту.

Відповідно до статті 7 ФЗ "ПРО вищу і післявузівську професійну освіту" особам, які завершили навчання за освітніми програмами вищої і післявузівської професійної освіти, які пройшли підсумкову атестацію, видаються документи про відповідну освіту. Встановлюються такі види документів, якими засвідчується завершення вищої професійної освіти різних ступенів: диплом бакалавра; диплом спеціаліста з вищою професійною освітою; диплом магістра; диплом про неповну вищу професійну освіту; довідка встановленого зразка про незакінчену вищу професійну освіту.

За даними Міносвіти, студентів-бакалаврів будуть вчити базовим професіями, число яких скоротиться з 120 до 60-100. Згідно з поясненнями Міносвіти, бакалаврат передбачає підготовку кваліфікованих рядових співробітників, які зможуть зайняти посади, пов'язані із здійсненням виконавчих функцій у виробничій або соціально-економічній сфері, наприклад, бути лінійними менеджерами, фахівцями з продажу, адміністраторами, інженерами, журналістами і. т. д.

Магістратура буде готувати фахівців, здатних до вирішення найбільш складних завдань професійної діяльності (інженер-атомник, журналіст-телевізійник) і. т. д. Магістрів і фахівців будуть готувати до науково-дослідницької діяльності і самостійної аналітичної роботи, виходячи з кадрових потреб економіки та соціальної сфери. Нововведення не торкнуться лікувальних факультетів медичних вузів і, можливо, деяких творчих спеціальностей.

Дворівнева система вищої освіти повинна запрацювати з 1 вересня 2009 року.

У 1996 році бакалаврат і магістратура вже закріплювалися як рівні підготовки, однак тоді вони розглядалися як два ступені єдиного процесу здобуття вищої освіти, альтернативного традиційним. Зараз же їх пропонується розділити і забезпечити власним державним освітнім стандартом та підсумковою атестацією. Таким чином, з'являються два незалежних рівня вищої професійної освіти, розділених спеціальними вступними іспитами.