Конвенція про права дитини
Сторінка: Перша < 3 4 5 цілком
4. Комітет може запитувати у держав-учасниць додаткову інформацію, що стосується здійснення цієї Конвенції.
5. Доповіді про діяльність Комітету раз на два роки представляються Генеральній Асамблеї через посередництво Економічної і Соціальної Ради.
6. Держави-учасниці забезпечують широку гласність своїх доповідей у своїх власних країнах.
Стаття 45
З метою сприяння ефективному здійсненню Конвенції та заохочувати міжнародне співробітництво в галузі, охоплюваній цією Конвенцією:
a) спеціалізовані установи, Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй та інші органи Організації Об'єднаних Націй мають право бути представленими при розгляді питань про здійснення таких положень цієї Конвенції, які входять до сфери їх повноважень. Комітет може запропонувати спеціалізованим установам, Дитячому фонду Організації Об'єднаних Націй та іншим компетентним органам, коли він вважає це за доцільне, представити висновки експертів щодо здійснення Конвенції у тих галузях, які входять до сфери їх відповідних повноважень. Комітет може запропонувати спеціалізованим установам, Дитячому фонду Організації Об'єднаних Націй та іншим органам Організації Об'єднаних Націй подати доповіді про здійснення Конвенції у галузях, що входять у сферу їх діяльності;
b) Комітет направляє, коли він вважає це за доцільне, до спеціалізованих установ, Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй та інших компетентних органів будь-які доповіді держав-учасниць, в яких міститься прохання про надання технічної консультації або допомоги чи вказується на потребу в цьому, а також зауваження і пропозиції Комітету, якщо такі є, щодо таких прохань чи вказівок;
c) Комітет може рекомендувати Генеральній Асамблеї запропонувати Генеральному секретарю провести від її імені дослідження з окремих питань, що стосуються прав дитини;
d) Комітет може вносити пропозиції і рекомендації загального характеру, засновані на інформації, одержуваної у відповідності зі статтями 44 і 45 цієї Конвенції. Такі пропозиції і рекомендації загального характеру препровождаются будь-якій зацікавленій державі-учасниці і повідомляються Генеральній Асамблеї поряд із зауваженнями держав-учасниць, якщо такі є.
ЧАСТИНА III
Стаття 46
Ця Конвенція відкрита для підписання її всіма державами.
Стаття 47
Ця Конвенція підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 48
Ця Конвенція відкрита для приєднання до неї будь-якої держави. Документи про приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 49
1. Справжня Конвенція набирає чинності на тридцятий день після дати здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй двадцятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
2. Для кожної держави, яка ратифікує цю Конвенцію або приєднується до неї після здачі на зберігання двадцятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, ця Конвенція набирає чинності на тридцятий день після здачі такою державою на зберігання її ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
Стаття 50
1. Будь-яка держава-учасниця може запропонувати поправку і подати її Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. Генеральний секретар потім направляє запропоновану поправку державам-учасницям з проханням зазначити, чи висловлюються вони за скликання конференції держав-учасниць з метою розгляду цих пропозицій і проведення по них голосування. Якщо протягом чотирьох місяців, починаючи з дати такого повідомлення, принаймні третина держав-учасниць висловиться за таку конференцію, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю держав-учасниць, присутніх і голосуючих на цій конференції, подається Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй на затвердження.
2. Поправка, прийнята згідно з пунктом 1 цієї статті, набуває чинності після затвердження її Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй та прийняття її більшістю у дві третини держав-учасниць.
3. Коли поправка набуває чинності, вона стає обов'язковою для тих держав-учасниць, які її прийняли, а для інших держав-учасниць залишаються обов'язковими положення цієї Конвенції і будь-які попередні поправки, ними прийняті.
Стаття 51
1. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй отримує та розсилає всім державам текст застережень, зроблених державами у момент ратифікації або приєднання.
2. Застереження, не сумісне з цілями і завданнями цієї Конвенції, не допускається.
3. Застереження можуть бути зняті в будь-який час шляхом відповідного повідомлення, направленого Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, який потім повідомляє про це всім державам. Таке повідомлення набуває чинності з дня його отримання Генеральним секретарем.
Стаття 52
Будь-яка держава-учасниця може денонсувати цю Конвенцію шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Денонсація набуває чинності після закінчення одного року після отримання повідомлення Генеральним секретарем.
Стаття 53
Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй призначається депозитарієм цієї конвенції.
Стаття 54
Оригінал цієї Конвенції, англійський, арабський, іспанський, китайський, російський і французький тексти якої є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй. На посвідчення чого нижчепідписані повноважні представники, належним чином на те уповноважені своїми відповідними урядами, підписали цю Конвенцію.
----
1. Резолюція 1386 (XIV).
2. Резолюція 217 А (III).
3. См. резолюція 2200 А (XXI), додаток.
4. См. League of Nations Official Journal, Special Supplement No. 21, October 1924 p. 43.
5. Резолюція 1386 (XIV), третій пункт преамбули.
6. Резолюція 41/85, додаток
7. Резолюція 40/33, додаток.
8. Резолюція 3318 (XXIX0