Свобода

Автор: Н.І. Козлов

Свобода - разрешено</a>) согласно физическим законам, хотя бы теоретически. Зона наших возможностей очень широка (ходить на руках, стоять на голове, слетать в космос и т.д.)<br />Способность - это та возможность, в которую мы верим как в реальное.<br /><br /><strong>Основные противопоставления</strong><br /><br />;Возможность - необходимость. Можно и надо.<br /><a title="Статья: Проблема" href="problema-1.htm" >Проблема</a> - возможность. В категории проблем мыслят люди с <a title="Статья: Негативное мышление" href="negativnoe_myshlenie-1.htm" >негативным мышлением</a>, в категории возможности - с <a title="Статья: Позитивное мышление" href="pozitivnoe_myshlenie-1.htm" >позитивным мышлением</a>.">можливість приймати самостійні рішення і реалізовувати власні плани.

Свобода - обов'язковий атрибут особистості. Немає свободи - немає особистості. Свобода - невід'ємна ознака людського способу життя. Людина лише той, хто вільний. Настільки Людина, наскільки - вільний. Трава не може бути не травою, тварина є тільки те, що йому задано генетично і вставлено від виховання. В мені теж є купа зумовленого, і якщо я йду по шляху найменшого опору, живу природно, природосообразно - я трава. А якщо я стаю вище, починаю бути господарем своєї душі і життя, здобуваю свободу - я вже Людина.

Однак не всі розрізняють свободу ВІД і свободу. «Свобода від» (свобода як вседозволеність) - це можливість діяти без обмежень. Зокрема, без відповідальності, ігноруючи будь-які зовнішні рамки і обмеження, утрудняють людини. Така свобода частіше називається - безвідповідальністю і свавіллям. До «свободи від» тяжіють люди з внутрішньої незадоволеністю і протестом проти природних обмежень життя.

«Свобода» (свобода як обов'язок) - це суттєво інше розуміння свободи. Таке розуміння свободи апелює до контролем</a> <a title="Статья: Сознание" href="soznanie.htm" >сознания</a>. То, на что мы обращаем <a title="Статья: Внимание" href="vnimanie.htm" >внимание</a>. Связь с <a title="Статья: Что такое ответственность и ответственный подход" href="chto_takoe_otvetstvennost_i_otvetstvennyy_podhod.htm" >ответственностью</a>​.">свідомої соціально-моральної активності, спрямованої на реалізацію життєвих цілей і принципів, за здійснення яких особистість почуває себе персонально відповідальною і які не роз'єднують, а з'єднують її з іншими.

Вільне виховання

Свобода - одна з найважливіших життєвих цінностей людського життя, і тема вільного виховання давно хвилює як кращі уми людства, так і просто батьків, для яких діти не просто розвага, а радісна можливість створити гідне людське життя хоча б в одному примірнику. З чого почати? З того, щоб дати маленькій дитині максимальну свободу? Виявляється - ні, це шлях швидше тупиковий. Справа в тому, що людина народжується не вільним, а залежною істотою, залежним хоча б від своєї внутрішньої природи. Виховання зобов'язана починатися з примусу, а закінчуватися - свободою. Шлях до свободи лежить через примус.

Ціна свободи

Свобода - велика задача життя, але ця життєва цінність має свою ціну, і іноді - дуже велику. Про це свідчить страх свободи, зокрема - страх самотності, так часто пов'язаного з вибором свободи.

Вересень складає зграї
І перший лист дзвенить біля ніг...
Извечна істина проста:
Вільний - значить, самотній.

Мріючи про свободу роки
Ми того Не помічаємо
Що нашій власній волі
Боїмося понад усе.

І на розгублені обличчя:
Куди нам життя подіти свої? -
Крилом рятівним лягає
Влада держави та сім'ї.

В кутку за снятою іконою
Вся в павутині порожнеча
Вільний, - отже, поза законом.
Як ця істина проста!

Вхідні двері гримить постріл
У моєму будинку пустеющем
Так жити нам разом немов листю
А падати вниз по одному.

Так жити нам разом немов листю
А падати вниз по одному...

(А. Городницький, Елегія)