Розмова на мові почуттів

Ілюстрація з форуму перспективного синтону

Дитина з дружиною чогось не поділили. Дитина злиться. Звичайно можна влаштувати логічну розбирання на тему того, хто на що має права, хто має що-то і пр... І логічно довести правоту одного їх них. Але ситуацію я розрулював трохи інакше.

Я: Злишся?

Дитина: Так!

Я: Пішли мамі скажеш.

Дитина: пішли разом.

Я: Добре.

Приходимо.

Я: ну кажи.

Дитина: давай ти.

Я: Добре. Дружина ось тут ребетенок на тебе сердиться.

Дружина починає виправдовуватися, спираючись на логіку. Мовляв інакше не можна, зрозумій це...

Я: А давай просто про те що відчуваєш.

Дружина: Провину.

Я: Ти відчуваєш провину перед дитиною?

Дружина: Так.

Дитина мовчки йде в свою кімнату.. Я в подиві. Йду за нею дивлюся що відбувається. А вона лізе в заначку, дістає звідти найкращу цукерку, і тягне мамі в подарунок. Далі вони радісно обнімаються і конфлікт знято. Зовсім і дуже швидко, і, що найцікавіше, нікому нічого не треба доводити. І логіки тут було нуль цілі нуль десятих.