Нормальний характер

Нормальний характер - в народній свідомості характер не шкідливий, в рамках звичного реагування.

При точному слововживанні формулювання "нормальний характер" - нонсенс, протиріччя, типу «неотличающаяся індивідуальність» або «нехарактерна характерність». Адже характер - це вже саме по собі відмінність, особливість, індивідуальність.

Ю. Б. Гіппенрейтер наводить розповідь одного московського журналіста.

«Я проводив, - розповідав він, - одного разу літо в глухому селі Калузької області. Сиджу якось у будинку і чую: йдуть городами баби і розмовляють, і раптом розумію, що мова йде про мене: «він, - каже одна жінка, - мужик нічого, безсловесний, безхарактерний!» Я так і сів: «Нічого собі, - думаю, - яке враження я виробляю».

А треба сказати, що чоловік живий, енергійний, цілком відповідає своїй жвавої професії.

«На наступний день, - продовжує він, - розмовляю з сусідкою і як би між іншим питаю: «Тітка Настя, а який це така людина - безсловесний?» «А це, - каже, - який лайливими словами не лається». - «А безхарактерний?» «А це, - каже, - який свого характеру не кажет, не куражиться!»

Ці відповіді як ніби цілком відносяться до людини з нормальним характером: рівне веде себе, правильно спілкується, не створює проблем. Якщо характер - це «гострі кути», які проступають у поведінці людини, то відсутність таких кутів означає і відсутність характеру. І це здорово. В цьому сенсі - «нормального» характеру не буває.

Може бути яскравим людина без характеру?

Людина без яскраво вираженого характеру зовсім не сірий і не безликий. Розвинена людина ярок не характером психопата або акцентуанта, а своєю яскравою особистістю: рівнем своєї культури і особистісного розвитку, тим, до чого він прагне, що він любить, що він робить. Дивись Спрямованість особистості

Керований характер

У розвиненої людини замість "нормального" характеру - керований характер: характер такий, який потрібно в даній ситуації під наявні завдання. Дивись Керований характер