Секрет щасливих батьків (С. Биддалф)

Автор: Стів Биддалф

Крім фізичного контакту, існує безліч інших способів показати свою любов. Самий очевидний - ласкаві слова.

Нам всім хочеться, щоб на нас звертали увагу, визнавали і щиро хвалили. Ми хочемо розмовляти з іншими людьми, хочемо, щоб наші думки вислухали і оцінили.

Трирічна дитина виражає це бажання дуже просто - він каже: «Подивися на мене».

Більшості багатіїв не потрібні були б їх банківські рахунки, якщо б ніхто не звертав на них уваги й нікому було б похвалитися.

Іноді мені стає смішно, коли я розумію, що весь дорослий світ за великим рахунком складається з великих трирічних дітей, які бігають і кричать: «Подивися на мене, татку!», «Дивіться, хлопці, що я вмію». Природно, я не з їх числа - я читаю лекції і пишу книги виключно з зрілих дорослих міркувань.

Отже, складається цікава картина. Ми дбаємо про фізичних потребах наших дітей, але, якщо це єдине, що ми робимо, діти все одно незадоволені. Все тому, що у них є ще й психологічні потреби - прості, але життєво важливі. Дитині необхідно людське тепло. (Просто посадити дітей перед телевізором недостатньо.) Кожен день їм потрібна доза людського спілкування, плюс любов і похвала - для повного щастя. Якщо ділитися з дітьми прихильністю - щиро, а не знехотя, з-за гори неглаженого білизни або на хвильку відірвавшись від газети - результат не забариться!

У багатьох моїх читачів діти старшого віку і навіть підлітки. Вони, напевно, думають: «А мої діти вже давно страждають від браку уваги. Що ж мені робити?»

Послухайте ще одну історію.