Внутрішні почуття як живі істоти
Внутрішні почуття часто сприймаються як живі істоти. Вони (ніби) живуть в нас своїм, самостійним життям, оживають і затихають, борються між собою і не завжди нам подчинаются. До нас вони ставляться по-різному: що нам показують, від чогось оберігають, до чогось привертають нашу увагу...
Приклади:
Як ставитися до сприйняття внутрішніх почуттів як живих істот? - Як до спонукань, іноді корисним, іноді спірним.
Навіювання у статті "Про що хоче сказати твій страх" досить суперечливі: "На свої страхи потрібно звертати серйозну увагу, своїми страхами потрібно обов'язково займатися", "Без психотерапії ти свій страх не переможеш", "Стався до свого страху дбайливо. Страх живий, знищувати його - недобре", "Страхи нам потрібні", "Ти потребуєш захисту, тебе захищає твій Страх". "У тебе є біль". "У твоїх мами й тата теж була душевна біль". "Не бійся займатися своїми страхами!"↑