Теорія розвитку особистості Еріка Еріксона серед інших підходів

Епігенетична теорія розвитку особистості Е. Еріксона - одна з найбільш авторитетних, які зарекомендували себе теорій розвитку особистості. Важливо при цьому зрозуміти, який підхід вона реалізує, на які питання вона відповідає, а на які - ні.

Розвиток особистості цікаво не тільки для психологів. Розвиток особистості важливо і для педагогів, які розвивають особистість дітей різного віку, розвиток особистості важливо для бізнесменів, зацікавлених у розвитку особистості своїх співробітників, розвиток особистості важливо і просто для людей, які хочуть розвивати свою особистість.

Важливо зазначити, що концепція Е. Еріксона майже повністю знаходиться в психологічному полі, малою мірою орієнтуючись на педагогічні запити. Як писав А. В. Петровський:

«Слід розрізняти власне психологічний підхід до розвитку особистості і будується на його основі періодизацію вікових етапів і власне педагогічний підхід до послідовного вичлененню соціально обумовлених завдань формування особистості на етапах онтогенезу.

Перший з них орієнтований на те, що реально виявляє психологічне дослідження на щаблях вікового розвитку у відповідних конкретно-історичних умовах, що є («тут і тепер») і що може бути розвивається в особи в умовах цілеспрямованих виховних впливів. Другий - на те, що і як повинно бути сформовано в особистості, щоб вона відповідала всім вимогам, які на даній віковій стадії пред'являє до неї суспільство»^[1].

Тим не менш, прихованим чином модель Еріка Еріксона пропонує деякі педагогічні рішення. Перераховуючи загальні для всіх людей, природні етапи розвитку особистості, Еріксон за фактом підказує своїм читачам, в якому віці слід приймати якісь рішення, щоб наступний етап його життя пройшов благополучно, а не криво. Оскільки немає ніяких даних, що подібні вибори можуть робитися лише несвідомо і не можуть бути зроблені свідомо (справді, а чому б і так?), то певний, замаскований педагогічний сенс в моделі Е. Еріксона міститься.

З іншого боку, мабуть, немає сенсу вивчати цю теорію того, хто хоче стати Особистістю з великої літери, хто вивчає шляхи саморозвитку та самовдосконалення особистості. Розвиток особистості може бути результатом як природного, пасивного, так і активного особистісного зростання і розвитку особистості, що відбувається внаслідок авторських ініціатив самої людини.

В пасивному особистісному зростанні інтелект і психологічна культура ростуть природно, так само як зростає тіло людини. Разом з тілом потихеньку розвивається інтелект, поступово в процесі життя природно формується загальна та психологічна культура. Психологічну картину цього процесу описують різні психологи по-своєму, але загальна лінія одна: людина проходить свій природний шлях від дитинства до отроцтва, юності до зрілості, а далі до старості.

Концепція Е. Еріксона не є посібником для тих, хто хоче розвивати себе як особистість - концепція розвитку особистості Е. Еріксона описує природний пасивний зростання природної психологічно здорової особистості, фіксуючи лише успішне проходження нею важливих етапів і відзначаючи, коли можливі збої в психологічному здоров'ї і людині потрібна психотерапія.

Клієнти Еріксона не читали А. Н.Леонтьєва «Особистістю не народжуються, особистістю стають!» і не ставили завдання «створити себе». До Еріком Еріксоном приходили клієнти з переживанням «втрати себе», з бажанням знайти себе, відчути власну ідентичність. Еріксону було що їм запропонувати: створена ним концепція давала зрозумілі для його клієнтів, заспокійливі їх пояснення («у вас закономірний для вашого віку криза, як у всіх»), акуратно підказуючи шляхи виходу з позитивним сценарієм («Сприятливе вирішення вашого конфлікту - любов»).

Концепція Еріка Еріксона безпосередньо не ставить перед собою педагогічних, навчальних або розвиваючих завдань, вона констатує існуюче становище як норму і зазначає невдалі, неадаптивні, небажані варіанти розвитку. Концепція Еріка Еріксона - посібник швидше для психотерапевтичної діяльності, а не фахівців з розвитку особистості. При цьому ця концепція дала розумну, красиву, педагогічно привабливу картину розвитку особистості і допомогла багатьом людям.