Варто спеціально підбирати дитині друзів

Над цією стороною життя дитини замислюється кожен з батьків. Іноді так хочеться втрутитися в цей процес! Спробуємо відповісти самим собі на деякі питання.

Варто спеціально підбирати дитині друзів?

Відомий американський психолог X. Дж. Джайнотт вважає, що так. Причому батькам слід орієнтувати дитину на дружбу з тими, хто не схожий на нього самого. З його точки зору, така дружба допоможе дитині придбати яких йому якості. Наприклад: він надмірно збуджується, не може ні на чому зосередитися, часто змінює захоплення. Значить, йому корисно спілкуватися з дітьми спокійними, у яких є стійкі інтереси. Або: не може відстояти свою думку, дуже залежить від інших. Треба порадити йому дружити з упевненими в собі, самостійними хлопцями. Агресивний навчиться стримувати свої пориви, якщо частіше буде в компанії м'яких, доброзичливих дітей. І так далі.

Звичайно, така точка зору правомірна. Але потрібно враховувати і вік дитини, якій ми підбираємо» одного, та його здатність впливати на інших дітей. Що, якщо передбачуваному одному не вдасться зробити забіяки тихонею, а станеться все якраз навпаки? Крім того, непросто знайти спільну мову дітям з такими різними рисами. Наприклад, сором'язливого дитини і звик бути першим в дитячій компанії. Тут потрібні великі зусилля дорослого. І варто пам'ятати про те, що дитяча дружба цінна не тільки своїм виховним ефектом.

Як бути, якщо дитина приводить в будинок або починає бувати в компанії дітей, які вам неприємні?

Якщо їх поведінка поки не зачіпає вас особисто чи не шкодить вашому синові або дочці, варто утриматися від швидких і рішучих заходів.

1. Придивіться до нових друзів, поцікавтеся їх схильностей і звичками.
2. Постарайтеся зрозуміти, які їх риси приваблюють вашої дитини.
3. Оцініть ступінь впливу нових приятелів на вашої дитини.

У будь-якому випадку ви можете висловити свою думку. Природно, як-то обґрунтувавши його, але без нудних повчань і нотацій. І не в грубій і безапеляційній формі («На поріг більше твого Пашка не пущу!»). Скоріше так можна добитися абсолютно протилежного ефекту. Та й потім, дитина неминуче сам буде вчитися на власних помилках, ми не зможемо пройти за нього цей шлях. Насторожувати мають легкі перемоги, коли дитина повністю погоджується з вашою думкою, з ким йому дружити. Ви ж не хочете, щоб така залежність в будь-яких питаннях його життя завадила йому в подальшому?

У головному доктор Джайнотт прав: «Необхідно дуже делікатно коригувати погляди дитини на друзів, яких він вибирає: він несе відповідальність за свій вибір, а ми - відповідальність за те, що підтримуємо його в цьому».