Досвід використання опитувальника Кеттелла для об'єктивної оцінки результативності психологічного тренінгу. - Н.І. Козлов, А. Н. Лебедєв
Суб'єктивна оцінка впливу психологічних тренінгів має сумнівну достовірність. Для отримання більш достовірної об'єктивної оцінки впливу тренінгу можуть бути застосовані психологічні тести. Розглянуто досвід застосування особистісного опитувальника 16PF Кеттелла-C для об'єктивізації оцінки впливу тренінгу на особистість учасників на прикладі базового тренінгу «Синтон-програми» тренінгового центру «Синтон». Показана застосовність опитувальника Кеттелла для об'єктивної оцінки впливу тренінгу. Показано значущий вплив розглянутого тренінгу на особистість учасників. Показано відмінність змін параметрів особистості в процесі тренінгу та після його завершення.
1. Введення
Велика різноманітність психологічних тренінгів ніяк не відбилося на розвитку інструментів для оцінки їх якості. Результативність тренінгу в Росії традиційно оцінюється за відгуками учасників та експертними оцінками. І те й інше характеризується неминучою суб'єктивністю, відгуки можуть розходитися аж до протилежних, що може мати наслідком дезинформированность і неадекватну оцінку тренінгу з відхиленням як в позитивну так і в негативну сторону. Останнє може бути тенденційно використано як прихильниками, так і противниками оцінюваної методики.
Разом з тим, заявлені в описах тренінгів та методики зміни особистості повинні бути проверяемы за допомогою психологічних тестів, застосування яких уже давно ввійшло в повсякденну практику в інших галузях психології.
У цьому дослідженні ми спробували застосувати тестову методику для об'єктивізації впливу психологічного тренінгу на особистість учасників тренінгу.
2. Гіпотеза
Існують вроджені характеристики особистості, які практично не змінюються в результаті спрямованих зусиль, і характеристики, які залежать від оточення, виховання і життєвих пріоритетів особистості. Ми припустили, що вариабельные характеристики повинні зазнавати вимірні зміни в результаті психологічного тренінгу, причому тренінг повинен мати два ефекти: негайний, тобто проявляється безпосередньо в період тренінгових занять, в ході процесу перегляду ціннісних і поведінкових установок, і стійкий, тобто той, до якого призводить проходження тренінгу після його (тренінгу) завершення і через деякий час.
Ми припустили, що результати психологічного тестування учасників тренінгу до початку тренінгу, в період тренінгу та після його завершення можуть об'єктивно показати відповідність вплив тренінгу заявленим цілям і провести якісний аналіз впливу тренінгу на особистість учасників.
3. Методи
Для дослідження був вибраний базовий тренінг «Синтон-програми» тренінгового центру «Синтон», як має відпрацьовану методику, позитивні відгуки і стабільну популярність. Тренінг має тривалість 6 занять по 1 заняття в тиждень.
У дослідженні брали участь 3 групи добровольців: група 1 - висловили бажання пройти тренінг, але ще не почали заняття (60 осіб у віці від 17 до 45 років), група 2 - проходять тренінг в період дослідження і закінчили проходження тренінгу не раніше 1 тижня до дослідження (42 особи віком від 17 до 44 років) і група 3 - закінчили проходження тренінгу в період від двох тижнів до двох років до дослідження (43 особи у віці від 20 до 48 років).
Для дослідження був обраний 16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла (Cattell) 16PF-C, адаптований в Росії з 1972 року в дослідній групі Е. С. Чугуновой на кафедрі соціальної психології ЛМУ (Спбду) під керівництвом В. М. Палея співробітниками А. Н.Капустіної, Л. В. Мургулец і Н.Р.Чумакова, що складається з 105 питань і представляє достатній спектр шкал, що характеризують ціннісні та поведінкові установки особистості.
Тестування проводилося за допомогою пред'явлення стимульного матеріалу через веб-сайт (власна розробка), при тестуванні обов'язково фіксувалися анкетні дані респондентів і номери телефонів. Анонімні відповіді і відповіді з неадекватними анкетними даними виключалися з обробки як викликають сумніви в достовірності.
В обробці даних застосовувалися «сирі» значення шкал, так як дослідження мала справу лише з відмінностями параметрів шкал, а також тому, що стенирование загрубляет вихідні дані.
4. Результати
Зібраний статистичний матеріал показав хорошу однорідність даних і відповідність профілів груп респондентів статево-вікових відмінностей. Всі коефіцієнти кореляції шкал між собою <0,5.
Для кожної групи були обчислені середні значення оцінок по всіх шкалах і стандартні відхилення оцінок за кожною шкалою, а також різниці цих значень.
Таблиця 1. Усереднені значення шкал і стандартні відхилення (s) для груп респондентів.
| Чинник | До (Група 1) | Під час (Група 2) | Після (Група 3) | |||
| Value. | s | Value. | s | Value. | s | |
| MD | 6,6 | 2,1 | 6,2 | 1,9 | 6,6 | 3,2 |
| A | 9,1 | 2,4 | 9,1 | 2,4 | 8,7 | 2,8 |
| B | 3,7 | 1,2 | 3,8 | 1,1 | 4,0 | 1,2 |
| З | 8,6 | 2,0 | 8,5 | 2,3 | 8,8 | 2,4 |
| E | 5,9 | 2,2 | 5,5 | 1,7 | 6,7 | 1,8 |
| F | 5,1 | 2,1 | 4,9 | 2,3 | 6,0 | 2,2 |
| G | 6,1 | 2,7 | 6,3 | 3,1 | 6,3 | 2,6 |
| H | 6,6 | 2,1 | 6,0 | 2,5 | 7,2 | 2,3 |
| I | 8,1 | 2,2 | 7,4 | 2,6 | 7,7 | 2,2 |
| L | 5,2 | 1,9 | 4,7 | 2,1 | 4,8 | 2,0 |
| M | 7,1 | 2,2 | 6,3 | 2,1 | 6,2 | 2,4 |
| N | 5,1 | 2,0 | 5,9 | 1,9 | 4,8 | 1,1 |
| O | 6,2 | 2,7 | 5,9 | 3,3 | 5,1 | 3,1 |
| Q1 | 7,8 | 2,3 | 7,9 | 2,0 | 7,7 | 2,5 |
| Q2 | 5,5 | 2,2 | 5,5 | 2,1 | 4,7 | 2,0 |
| Q3 | 5,9 | 2,0 | 6,7 | 1,8 | 6,7 | 1,7 |
| Q4 | 5,1 | 2,4 | 4,2 | 2,3 | 3,6 | 2,5 |
Таблиця 2. Різниця значень(D) та стандартних відхилень (Ds) для груп. p - статистична значущість зміни.
| Чинник | Під час-До (Група 2 до Группе1) | Після-До (Група 3 до Групи 1) | ||||
| D | Ds | p | D | Ds | p | |
| MD | -0,43 | -0,24 | .16 | -0,06 | 1,04 | .29 |
| A | -0,04 | 0,01 | .43 | -0,43 | 0,36 | .23 |
| B | 0,07 | -0,15 | .49 | 0,24 | -0,03 | .13 |
| З | -0,05 | 0,27 | .50 | 0,19 | 0,37 | .25 |
| E | -0,47 | -0,46 | .07 | 0,80 | -0,35 | .05 |
| F | -0,27 | 0,22 | .29 | 0,83 | 0,08 | .03 |
| G | 0,23 | 0,35 | .36 | 0,25 | -0,10 | .40 |
| H | -0,53 | 0,35 | .11 | 0,63 | 0,22 | .04 |
| I | -0,71 | 0,35 | .13 | -0,41 | 0,00 | .14 |
| L | -0,48 | 0,19 | .09 | -0,36 | 0,14 | .24 |
| M | -0,78 | -0,06 | .02 | -0,95 | 0,20 | .02 |
| N | 0,78 | -0,19 | .02 | -0,26 | -0,94 | .27 |
| O | -0,35 | 0,62 | .24 | -1,14 | 0,47 | .02 |
| Q1 | 0,13 | -0,32 | .36 | -0,05 | 0,26 | .47 |
| Q2 | -0,07 | -0,14 | .36 | -0,85 | -0,21 | .03 |
| Q3 | 0,76 | -0,28 | .03 | 0,76 | -0,31 | .03 |
| Q4 | -0,90 | -0,10 | .03 | -1,51 | 0,08 | .001 |
Жирним шрифтом виділено значення p≤.05
Виходячи з цих даних були побудовані діаграми змін значень шкал для груп 2 і 1 і для груп 3 і 1. Перша діаграма повинна характеризувати негайний ефект тренінгу, друга - стійкий ефект тренінгу.
5. Інтерпретація результатів
Для інтерпретації результатів дослідження використовувалося стандартне опис шкал опитувальника Кеттелла.
Для кращого розуміння результатів дослідження введено критерій значення зміни стандартного відхилення середнього значення шкали (зміни розкиду).
Ми вважаємо, що негативне зміна розкиду говорить про упорядочивающем, организующем, нормализующем вплив тренінгу на параметр. При цьому показники респондентів мають тенденцію до усереднення, уніфікації. Позитивна динаміка розкиду говорить про індивідуалізації параметра у респондентів. Результати тренінгу, що супроводжуються збереженням або зниженням значення розкиду, умовно названі систематичними.
На жаль, для досить невеликих змін факторів даних було зібрано недостатньо, щоб виміряні зміни були статистично значущими. Однак, оскільки цільові фактори тренінгу виявилися досить великі і статистично значущі, експеримент було вирішено завершити.
В анкету було включено питання про час, що пройшов з моменту завершення тренінгу, яке склало від 2 тижнів до 2 років. На жаль, незважаючи на візуально цікаву динаміку зміни факторів для цього періоду, даних для кількісного статистичного аналізу також виявилось недостатньо. Ми сподіваємося в майбутньому вивчити це питання уважніше, що дозволить оцінювати стійкість результатів тренінгу.
6. Обговорення результатів
Таким чином, видно, що саме проведення тренінгу супроводжувалося статистично значущим і систематичним підвищенням практичності (фактор М), підвищенням дипломатичності (фактор N), підвищенням самоконтролю (фактор Q3), зниженням напруженості (фактор Q4).
Результатом тренінгу (замірявся пізніше) можна вважати статистично значуще і систематичне підвищення домінантності (фактор Е), зниження нонконформізму (фактор Q2), підвищення самоконтролю (фактор Q3). Статистично значущими, але несистематичными змінами виявилися підвищення експресивності (фактор F), підвищення сміливості (фактор H), підвищення практичності (фактор М), зниження тривожності (фактор O), зниження напруженості (фактор Q4).
Незначні зміни сумарно слід відзначити як бажані, соціально схвалювані і структурно пов'язані з основними змінами.
Ці результати відповідають заявленим цілям тренінгу. Слід зазначити, що набір змін, особливо з урахуванням тих, що не отримали достатньої статистичної значущості через брак зібраних даних, у цілому відповідають розвитку якостей лідера.
З точки зору аналізу систематичності цікаво відзначити помітно посилився в результаті тренінгу розкид самооцінки респондентів (фактор MD). Цьому явищу немає зрозумілого пояснення, але методистам і тренерам тренінгу може бути дана рекомендація приділити додаткову увагу методично цілеспрямованому формуванню адекватної самооцінки учасників тренінгу.
Відмінності змін, характерних для періоду тренінгу від стійких змін після проходження тренінгу говорять про те, що стан учасника тренінгу в процесі тренінгу неравновесно, і не можна вважати зміни особистості, що відбуваються протягом тренінгового періоду, кінцевим результатом тренінгу.