Місія і користь

Той, у кого є місія - корисний. Але не всяка корисна людина є людиною з місією.

Якщо ви разбрасываетесь і робите то одне щось корисне людям, інше - ви чудове і корисне істота, але це потребностям</a>.<br /><br /><a title="Статья: Ребенок" href="rebenok.htm" >Дети</a> категорией полезно-вредно не пользуются, предпочитая оперировать понятиями: <a title="Статья: У меня неприятность... И что с этим делать?" href="u_menya_nepriyatnost..._i_chto_s_etim_delat_vop_zn_.htm" >приятно</a>-<a title="Статья: У меня неприятность... И что с этим делать?" href="u_menya_nepriyatnost..._i_chto_s_etim_delat_vop_zn_.htm" >не приятно</a>, <a href="index.htm" >нравится</a>-<a href="index.htm" >не нравится</a>. Взрослые в большей степени ориентируются на полезно-неполезно, нужно-не нужно.<br /><br />Хотя впрочем <a title="Статья: Человек-ребенок" href="chelovek-rebenok.htm" >взрослые дети</a> все равно продолжают пользоваться категориями хочу-не хочу.">корисність, а не місія. Місія обов'язково припускає, що ви живете не просто тому, що ви живете, у вас є життєві цілі, є стрижень, спрямованість та цілісність.

Ви ведете вже не просто рослинно-тваринне існування, ви вже людина і особистість.

Бути корисним - гідно, але корисність - менше місії.

Якщо ви втомилися, якщо ви змирилися перед труднощами життя і перестали вірити в те, що ви можете зробити по-справжньому великі речі, ви стали просто корисним для життя істотою. Ви тиражируете те, що створили раніше чи навчилися робити добре, що ви корисні кожен день... масової особистості - це прекрасно, але ваш чи це рівень?