Гармонійна особистість
Гармонійна особистість - це особистість з оптимально інтегрованої внутрішньою динамічною структурою, з оптимальною узгодженістю із зовнішнім світом, з оптимально протікають життєдіяльністю і розвитком.
Гармонійно розвинена особистість і гармонійна особистість - практично синоніми, хоча певні смислові відмінності між цими поняттями є. Гармонійно розвинена особистість - варіант розвиненої особистості, особистість з рівномірним розвитком усіх сторін і живе без внутрішніх конфліктів, з внутрішньої гармонією.
Ознаками ідеальної гармонійної особистості О. В. Мотків у статті "Ціннісні уявлення про гармонійної особистості людей різного віку" відніс:
- Переважання позитивних емоцій і спокійного настрою
- Хороше фізичне самопочуття в цілому
- В цілому позитивне уявлення про себе, хоча бачить і свої мінуси
- Здоровий і різноманітний спосіб життя
- Переважна опора на себе в житті, а не на зовнішні обставини
- Гнучкість в управлінні своїми емоціями і діями
- Почуття міри в своїх бажаннях, домагання і діях
- Прийняття двоїстості Світу, наявності в ньому і світлого та темного
- Прагнення до досить високим, але не до максимальних досягнень
- Реалістичність уявлень і бажань
- Помірна, нерізко вираженість рис темпераменту і характеру
- Задоволеність життям в цілому
- Задоволеність відносинами в родині
- Задоволеність відносинами з друзями
- Задоволеність відносинами на роботі (в навчальній групі)
- Відкритість до пізнання нового, творча діяльність
- Доброзичливість до людей
- Відчуття краси природи та єдності з нею
- Переважна орієнтація на загальнолюдські цінності пошуку істини, добра, краси і гармонійного життя
- Уміння ощадливо витрачати свою життєву енергію
Гармонійна особистість тішить себе і оточуючих своїм душевним здоров'ям, умінням ладнати з людьми і гарною пристосованістю до широкого кола ситуацій. При цьому вважати гармонійну особистість ідеалом для всіх - підстав немає: це структура людини, який у професійній діяльності вибирає спосіб діяльності, оптимальний особисто для нього, не вважаючи себе зобов'язаним працювати в режимі, потрібному для справи, коли цей режим буде його надмірно напружувати. Аналогічно, гармонійна особистість не готова платити зайвих для неї внутрішнім напруженням і заради високих цілей: свій спокій і гармонія такій людині дорожче. Попрацював - відпочив, поспілкувався - усамітнився, всього потроху для себе та інших, для здоров'я, радості та розвитку. Бути героєм, працювати на межі сил, здійснювати подвиги, присвячувати себе однієї великої мети - все це за межами інтересів гармонійної особистості.