Формування жіночого стилю поведінки у старшокласниць як одна з форм профілактики агресивності

Автор - Недашкова Олена Іванівна, педагог-психолог.

В даний час склалося декілька психологічних і культурних феноменів, які можна кваліфікувати як небажані девіації:

по-перше, це очевидна і все більш посилюється маскулінізація дівчаток і фемінізація хлопчиків;
по-друге, поява все більшого числа крайніх, небажаних форм поведінки підлітків-старшокласників: тривогу викликають не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність, але й жорстокість, агресивність;
по-третє, загострення проблеми самотності в молодому віці і нестабільність подружніх відносин у молодих сім'ях.

Найбільш гостро все це проявляється на межі переходу дитини з дитинства у дорослий стан - у підлітковому віці. Мікросередовище, в якій обертається сучасний підліток, дуже несприятлива. Він стикається тією чи іншою мірою з різними формами відхиляється і по дорозі в школу, і у дворі, і в громадських місцях, і навіть вдома (в сім'ї), і в школі. Особливо несприятливою обстановкою, що приводить до появи відхилень у сфері моралі та поведінки, є звільнення від традиційних норм, цінностей, відсутність твердих зразків поведінки і моральних меж, послаблення соціального контролю, що сприяє зростанню що відхиляється і саморуйнується поведінки в підлітковому середовищі.

Неправильно поняті ідеали, нав'язані сучасним суспільством виживання» стереотипи, змусили, наприклад, жінку відстоювати та досягати для самої себе суто чоловічих цінностей, викликаючи цим відхилення в розвитку психологічного статі, становлення статевої ідентичності. Історично склалося, що російські жінки більшою мірою, ніж західні, прагнули не тільки за фізичними параметрами наздогнати чоловіків (сумно знаменита колись реклама на ТБ, де жінки похилого віку в помаранчевих жилетах робітників - колійників укладають залізничні шпали, нікому, крім іноземців, не здавалася в той час шокуючою), але й перейняти чоловічий тип поведінки, освоїти чоловіче ставлення до світу. Нинішні старшокласники при особистих розмовах називають бажаними у жінок такі риси, як мужність, цілеспрямованість, фізичну силу, незалежність, впевненість у собі, активність, здатність «дати здачі». Ці риси (традиційно є чоловічими), будучи самі по собі вельми гідними, явно домінують над традиційно жіночими.

Процес фемінізації чоловічої статі і маскулінізації жіночого статі широко зачепила всі сторони нашого життя, але особливо яскраво проявляється в сучасній сім'ї, де діти і освоюють свої ролі. Свої перші знання про моделі агресивної поведінки вони набувають теж в сім'ї. Як зазначають Р. Берон і Д. Річардсон, сім'я може одночасно демонструвати моделі агресивного поводження та забезпечувати його підкріплення. У школі цей процес тільки посилюється:

дівчатка вже молодших класів випереджають у своєму розвитку хлопчиків в середньому на 2,5 роки і не можуть бачити в останніх своїх захисників, тому демонструють по відношенню до них дискримінаційний характер відносин. Спостереження останніх років дозволяють помітити, що все частіше дівчинки відгукуються про своїх однолітків у таких словах, як «придурки» або «лохи», здійснюють агресивні напади на однокласників. Звичайним явищем стали скарги батьків хлопчиків на те, що їх дітей ображають і б'ють дівчинки в школі, що в свою чергу породжує захисний тип поведінки хлопчиків, що веде до поглиблення міжособистісних конфліктів, дає можливість виявляти взаємну словесну чи фізичну агресію;
основну виховну навантаження в сім'ї у наш час найчастіше несе жінка, використовуючи при цьому також силові методи виховного впливу на дітей (спостереження під час відвідування батьківських зборів у школі показали, що присутність на них батьків - явище вкрай рідкісне);
педагогічні колективи наших шкіл складаються в основному з жінок, частіше вимушені, самі того не бажаючи, щоб бути успішними педагогами брати на себе чоловічу роль (тверда рука).

Таким чином, відбувається засвоєння дівчатами чоловічого «силового» стилю вирішення конфліктів, створює надалі благодатний грунт для девіантної поведінки. У підлітковому віці соціальні відхилення агресивної орієнтації продовжують наростати і проявляються в діях, спрямованих проти особистості (образа, хуліганство, побої), причому сфера силового втручання дівчаток - підлітків виходить за рамки шкільного класу, що обумовлено віковими особливостями. Разом з процесом освоєння нових соціальних ролей дівчатка - старшокласниці освоюють нові способи з'ясування міжособистісних відносин. У статистиці підліткових бійок все частіше стають фігурантами дівчинки, причому спонукальним мотивом таких бійок, за словами самих учасниць, є захист власної честі та гідності від обмов і наклепів своїх колись близьких подруг.

Ми маємо справу з невірно засвоєними статевими ролями. Існує таке поняття, як соціальна статева роль, тобто роль, яку люди програють кожен день як чоловіки і жінки. Ця роль визначає суспільні уявлення, пов'язані з культурними моральними особливостями суспільства. Від того, наскільки вірно дівчатка-підлітки засвоять зразки поведінки, властиві жіночій статі: гнучкість, терпіння, мудрість, обережність, хитрість і м'якість залежить впевненість у спілкуванні зі своїм і протилежною статтю, жіноча впевненість у собі. Від цього залежить, наскільки щасливо складуться відносини в її майбутньої сім'ї, наскільки здоровий буде її дитина, так як уявлення про мужність-жіночність може стати моральним регулятором її поведінки.

Безсумнівно, що робота по формуванню фемининного стилю поведінки у старшокласниць має велике значення для школи і для суспільства в цілому, так як допомагає «маленькій людині знайти своє «справжнє «Я», адаптуватися в житті, реалізувати своє почуття зрілості і знайти своє місце в системі людських відносин.

Бібліографічний список

Божович Л. І. Проблеми формування особистості. Обр. псих. праці.- М.: Московський психолого - соціальний інститут; Воронеж: НВО «МОДЕК»,2001.
Буянов М. І. Дитина з неблагополучної родини. Записки дитячого психіатра.- М.: Просвіта,1988.
Берон Р., Річардсон Д. Агресія.- СПб.,1999.
Волков Б. С. Психологія підлітка. - 3-е изд., исправл. І дод. - М.: Педагогічне товариство Росії,2001.
Гарбузов в. І. Практична психотерапія, або Як повернути дитині і підлітку впевненість у собі, справжнє гідність і здоров'я. - СПб.:Північно - Захід,1994.
Оліфіренко Л. Я., Чепурных Е. Е., Шульга Т. В. , Биків А. В., Інновації в роботі фахівців соціально - психологічних установ. - М.: Поліграф сервіс,2001.
Смирнова Е. О. Проблема спілкування дитини і дорослого в роботах Л. с. Виготського та М. В. Лисиной// Питання психології, 1996. № 6.
Шульга Т. В. Робота з неблагополучною сім'єю. - М: Дрофа,2007.