Діалектичний матеріалізм
Діалектичний матеріалізм (діамат) - філософське вчення, що стверджує (гносеологическую) первинність матерії і постулирующее три основних закони її руху і розвитку:
- Закон єдності і боротьби протилежностей
- Закон переходу кількісних змін у якісні
- Закон заперечення заперечення
Історія
Початок діамату як систематичного навчання - в працях Маркса, Енгельса і Леніна. Однак формування цього філософського напрямку не можна вважати закінченим.
Центральна ідея діалектичного матеріалізму - взаємопроникнення і взаимопорождение протилежностей - помітно перегукується з старокитайської філософської концепції інь і ян. Деякі китайські філософи по суті справи дотримувалися основних положень діамату. Не дивно, що сучасний Китай з легкістю сприйняв філософію діамату як підґрунтя комуністичної ідеології.
Ряд положень діалектичного матеріалізму був сформульований Гегелем і сприйнятий Марксом внаслідок юнацького захоплення гегельянством. Так, Гегелем (і почасти Шеллінгом) був сформульований принцип єдності і боротьби протилежностей, одержав розвиток у філософських вченнях 20-х років XIX століття (Ст. Кузен і його «взаємодія протилежностей»). Основною заслугою Маркса стала систематизація вже існуючих в історико-філософській практиці правил та надання їм форми цілісного вчення.
Стаття з «Філософського словника», виданого в СРСР
Поняття
Діалектичний матеріалізм - філософське напрям, що вивчає найбільш загальні закономірності і сутність буття, ставлення людини до світу та історичні зміни цього відношення в процесі предметно-практичної та духовно-теоретичної діяльності. Діалектичний матеріалізм створений в 19 столітті Марксом і Енгельсом і розвинений в нових історичних умовах Леніним, іншими філософами-марксистами. Теоретичними джерелами діалектичного матеріалізму з'явилися насамперед критично переосмислені ідеалістична діалектика Гегеля і філософський матеріалізм Фейєрбаха. Марксистська філософія є прямим продовженням кращих, найбільш прогресивних вчень минулого. Діалектичний матеріалізм вбирає в себе найбільш значні досягнення сучасної світової філософської думки, прагнучи пов'язати їх з передовою культурою і духовними пошуками нашої епохи.
Основними системоутворюючими принципами діалектичного матеріалізму є:
- принцип єдності та цілісності буття як розвивається універсальної системи, що включає в себе всі прояви, всі форми дійсності від об'єктивної дійсності (матерія) до суб'єктивної дійсності (мислення);
- принцип матеріальності світу, який стверджує, що матерія первинна відносно до свідомості, відображається в ньому і визначає його зміст; ("Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість." - К. Маркс, "До критики політичної економії")
- принцип пізнаванності світу, що виходить із того, що навколишній нас світ пізнаваний і що мірою його познанности, визначає ступінь відповідності наших знань об'єктивної реальності, є суспільно-виробнича практика;
- принцип розвитку, узагальнюючий історичний досвід людства, досягнення природничих, суспільних і технічних наук і на цій основі стверджує, що всі явища у світі і світ у цілому знаходяться в безперервному, постійному, діалектичному розвитку, джерело якого - виникнення і дозвіл внутрішніх протиріч, що ведуть до заперечення одних станів і утворення принципово нових якісних явищ і процесів;
- принцип перетворення світу, згідно з яким історична мета розвитку суспільства полягає в досягненні свободи, що забезпечує всебічний гармонійний розвиток кожної особистості, розкриття всіх її творчих здібностей на основі корінного перетворення суспільства і досягнення соціальної справедливості та рівноправності членів суспільства;
- принцип партійності філософії, встановлює наявність складної об'єктивної зв'язку між філософськими концепціями і світоглядом людини, з одного боку, і соціальною структурою суспільства - з іншого.
Не зводячи все розвиток філософії виключно лише до боротьби ідеалізму і матеріалізму, даний принцип вимагає чіткого визначення філософської позиції і глибокого розуміння пізнавального, методологічного та соціального сенсу кожного філософського вчення, школи або напряму.
Цілі
Діалектичний матеріалізм прагне до творчого поєднання в єдиному цілісному вченні всіх досягнень філософського матеріалізму і діалектики як методу пізнання і перетворення дійсності. Він відрізняється від всіх попередніх форм матеріалізму тим, що поширює принципи філософського матеріалізму на розуміння розвитку і функціонування суспільства. Тим самим матеріалізм вперше добудовується доверху, охоплюючи не тільки відносини природи і мислення, але і всі форми суспільної діяльності, матеріальне і духовне виробництво. Тому діалектичний матеріалізм і історичний матеріалізм являють собою єдине філософське вчення.
Функції
Діалектичний матеріалізм виконує ряд важливих функцій.
Його світоглядна функція полягає у теоретичному обґрунтуванні та синтезі на основі досягнень сучасної науки єдиної картини світу, в обґрунтуванні наукового матеріалістичного світогляду, що дає відповідь на питання про місце людини у світі, його сутності, мети та сенсу життя, перспективи розвитку людства і взаєминах його з природним середовищем.
Інша його функція - методологічна. На основі цілісного світобачення діалектичний матеріалізм розробляє та обгрунтовує систему норм, стандартів і правил пізнавальної і предметно-практичної діяльності у сучасних умовах із метою найбільш ефективного і адекватного пізнання світу.
Діалектичний матеріалізм відіграє важливу методологічну та світоглядну роль в інтеграції сучасних наукових знань в умовах науково-технічної революції та інформатизації суспільства.
В період докорінної перебудови, радикальної економічної і політичної реформи філософія марксизму виступає як теоретичне обґрунтування нового політичного мислення. Разом з тим оновлення суспільства та ідеологія вимагають оновлення самої філософії, відмовлення від догматичних формулювань і жорстких обмежень філософських досліджень, що склалися в епоху культу особи і застою.
Сучасні тенденції
Подальший творчий розвиток діалектичного та історичного матеріалізму як єдиної системи філософських поглядів можливе лише в процесі творчого та критичного аналізу актуальних проблем, висунутих самим життям. У складному сучасному світі в умовах посилення плюралізму думок в сфері філософської думки існують і функціонують різні концепції, школи і напрями. Їх різноманіття відображає реальну складність світу, різноманітність цінностей та проблем, що стоять перед людством.
Найважливішим завданням діалектичного матеріалізму в цих умовах є розробка методологічних основ, досягнення консенсусу, то є взаєморозуміння і згоди щодо загальнолюдських, глобальних цілей, сутності буття і способів збереження людства, культури і цивілізації як вищих досягнень світового розвитку. Активно беручи участь у процесі ідеологічного оновлення, діалектичний матеріалізм прагне очиститися від вантажу помилок і однобічності, отримали широке поширення в роки культу особи Сталіна, економічного, соціального і духовного застою в нашій країні. У сфері боротьби ідей замість огульного заперечення і безкомпромісного нігілізму по відношенню до немарксистским концепціям він прагне розробляти і поглиблювати наукову аргументацію на користь теоретичного оновлення, орієнтованого на гуманізм, демократію, досягнення соціальної справедливості і осягнення глибинних буттєвих проблем людського буття.
Посилання
- Найдоступніший в читанні підручник, навіть швидше просто книга з цієї філософії - Ракитов "Марксистсько-ленінська філософія"
- Лорен Грехем «Природознавство, філософія та науки про людську поведінку в Радянському Союзі» - книга про взаємодію радянської науки з преобладавшим в той час філософським течією - діалектичним матеріалізмом
- Юрій Семенов «Діалектичний (прагмо-діалектичний) матеріалізм: його місце в історії філософської думки та сучасне значення»
- Карл Корш «Марксизм і філософія»