Сорок років потому: новий погляд на проблеми ефективності психотерапії

Психотерапія та поведінкова терапія: примирення?

Були спроби примирити поведінковий і психодинамічний принципи, які породили певну форму "широко-спектральної" терапії [58], що уособлює один з варіантів еклектизму [59]. Я піддав критиці таку практику "змішування теорій", як непродуктивну [10]; якщо одна теорія правильна, а інша явно помилкова, то їх комбінація навряд чи буде розумною [22, 23].

Те ж стосується нещодавно з'явилися когнітивної психотерапії або когнітивної поведінкової терапії. Тут ми стикаємося з двома проблемами.

Перша. Чи відрізняється когнітивна поведінкова терапія від класичної поведінкової терапії включеними когнітивними компонентами? В [33] доведено, що пізнання є однією з форм поведінки, і що парадигми обумовлення з часів Павлова завжди включали пізнавальний аспект, як важливий компонент розглянутих процесів. "Когнітивна поведінкова терапія" - це або тавтологія, або оксиморон; ми вважаємо, що це багатослівність.

Друга. Є когнітивна поведінкова терапія є більш ефективною, ніж звичайні традиційні методи? Щоб відповісти на це питання, Latimer і Sweet звернулися до літератури. Їх відповідь була негативною: "Когнітивна терапія є еволюційним, а не революційним розвитком поведінкової терапії. Її унікальність полягає тільки в тому, що вона підкреслює один аспект поведінки - когнітивний. У результаті цього з'явилося безліч терапевтичних методів, але вони не виявилися ефективними. Когнітивна терапія, яка зазвичай використовується у практиці, включає різноманітні методи, в тому числі і ефективні поведінкові процедури. В більшості випадків на основі вивчення ефектів цих когнітивно-поведінкових методів будуються підтвердження ефективності всієї когнітивної терапії. Залишається з'ясувати - які нові когнітивні процедури дійсно вносять істотний внесок в ефективність терапії, або наявні поведінкові методи просто представляються більш ефективними при їх інтерпретації в термінах когнітивної психології. На підставі наявних клінічних досліджень ефективності когнітивної терапії її широке застосування як лікувального методу є невиправданим" [57, с. 21].

На підставі цих міркувань, ми можемо зробити висновок, що традиційні методи поведінкової терапії з включеними в них когнітивними формами поведінки, цілком годяться для лікувальних цілей і не вимагають специфічних доповнень з позначкою "когнітивні". Необхідність доповнення до традиційного методу специфічних когнітивних методик має бути виправдане емпіричними дослідженнями, демонструють збільшення ефективності доповненого методу у порівнянні з традиційним.

Висновок

Отже, незважаючи на усталене думка, що побудовані на здоровому глузді методи, спрямовані на допомогу емоційно засмученим людям ("невротиків"), виявляються ефективними ("спонтанна ремісія"), (17:) існують ще психотерапія, плацебо-лікування і поведінкова терапія, які так само ефективні або можуть ними бути. (Як показує аналіз заявочних списків на лікування, малоймовірно, щоб пацієнти шукали допомогу у непрофесіоналів, яка зазвичай призводить до спонтанної ремісії, тому що вони з надією чекають "відповідного лікування.)

Психотерапія, зокрема психоаналіз, може надавати виражений негативний вплив на пацієнта, погіршуючи його психологічний і фізичний стан. Про цих негативних наслідках потрібно завжди пам'ятати і не застосовувати психоаналіз і "динамічні" методи лікування з етичних міркувань.

Поведінкова терапія значно перевершує по ефективності спонтанну ремісію, плацебо-лікування і психотерапію і є кращим методом лікування різних "невротичних" розладів. Вона завжди містить когнітивні елементи, але жодного разу не було показано, що вони покращують ефективність класичної поведінкової терапії.

Єдина працююча теорія невротичних розладів, що лежить в основі поведінкових методів лікування, побудована на принципах обумовлення, хоча вони і зазнали значних змін з часів її родоначальників (Уотсон), і в неї внесені когнітивні фактори, а також багато інших змінених традиційних бихевиористских принципів. Критики поведінкової терапії та її теоретичного фундаменту повинні враховувати ці зміни і припинити "шмагати мертвого коня" [33].

Психотерапія та "динамічні" теорії, на яких вона заснована, є прикладом "вырождающейся програми"; поведінкова терапія і лежить в її основі теорія обумовлення являють собою приклад "розвивається програми". Остання стає парадигмою для теорії і практики у своїй галузі [22]; вона - не догма, а поточний стан прикладної науки.

---

1. Голку - ескімоської хатина з затверділого снігу. Прим. ред. 2. Пробанд - індивід, для якого становлять родовід з метою визначення типу успадкування досліджуваного ознаки. Велика мед. енциклопедія. 1983 р.

---

Список літератури

1. Andrews D. A., Zinger I.,Hoge R. D., Bonta J., Gendreau P.,andCullen F. T. Does correctional treatment work? A clinically relevant and psychologically informed meta-analysis // Criminology. 1990. V. 28. P. 369-404.

2. Bergin A. E. The evaluation of therapeutic outcomes // Handbook of Psychotherapy and Behavior Change: An Empirical Analysis/Eds A. E. Bergin, S. L. Garfield. N. Y.: Wiley, 1971.

3. Bergin A. E., LambertM. J. The evaluation of therapeutic outcomes // Handbook of Psychotherapy and Behavior Change: An Empirical Analysis / Eds S. L Garfield, A. E. Bergin N. Y.: Wiely, 1978.

4. Breschmer B. In one word: not from experience // Beta Psychology 1980. V. 45. P. 223-241.

5. Denker P. G. Results of treatment of psychoneurosis by the general practitioner A tullow-up study of 500 cases // New York State J. Medicine. 1946. V. 46. P. 2164-2166.

6. Eysenck H. J. The effects of psychotherapy. An evaluation // J. Consulting Psychology. 1952. V. 16. P.. 319-327.

7. Eysenck H. J. The effects of psychotherapy // Handbook, of Abnormal Psychology: An Experimental Approach / Eds H. J. Eysenck. L.: Pitman Medical Publishing, 1960.

8. Eysenck H. J. The effects of psychotherapy // Int. J. Psychiatry. 1965. V. 1. P. 99-144.

9. EysenckH. J. The Effects of Psychotherapy N. Y: Int. Science Press 1966.

10. Eysenck H. J. A mismach theories of. Int. J. Psychiatry. 1970. V 9. P. 140-146.

11. H. J. Eysenck Psychology is about people. L.: Allan Lane, 1972.

12. Eysenck H, J. The learning theory model of neurosis-a new approach // Behaviour Research and Therapy. 1976. V. 14. P. 251-267.

13. H. J. Eysenck Behaviour therapy-dogma or applied science? // The Theoretical and Experimental Foundations of Behaviour Therapy / Eds M. P. Feldman, A. Broadbent. L.: John Wiley and Sons, 1976.

14. Eysenck H. J. and Your Neurosis. L.: Maurice Temple Smith, 1977.

15. Eysenck H. J. The conditioning model of neurosis // The Behavioural and Brain Sciences. 1979. V. 2. P. 155-159.

16. Eysenck H. J. A unified theory of psychotherapy, behaviour therapy and spontaneous remission // Zeitschrift fьr Psychologie. 1980. V. 188. P. 43-56.

17. H. J. Eysenck Neobehaviouristic (S-R) theory // Contemporary Behavior Therapy / Eds G. T. Wilson, C. M. Franks. N. Y.: Guilford, 1982.

18. H. J. Eysenck Decline and Fall of the Freudian Empire. L.: Viking, 1985.

19. H. J. Eysenck Negative outcome in psychotherapy: The need for a theoretical framework // Negative Outcome in Psychotherapy / Eds D. T. Mays, C. M. Franks. N. Y.: Springer, 1985.

20. Eysenck H. J, Incubation theory of fear/anxiety // Theoretical Issues Behavior Therapy // Eds B. Rheiss, R. R. Bootzin. N. Y.: Academic Press, 1985.

21. Eysenck H. J. The place of theory in a world of facts // Annals of Theoretical Psychology. / Eds K. B. Madsen, L. P. Mos. 1985.

22. H. J. Eysenck Psychotherapy to behaviour therapy: A paradigm shift // Paradigms Behavior in Therapy: Present and Promise / Eds N. Y.: Springer, 1986.

23. H. J. Eysenck Behavior therapy and psychotherapy // Theoretical Foundations of Behaviour Therapy / Eds H. J. Eysenck, I. Martin. N. Y.: Plenum Press, 1987.

24. Eysenck H. J. The role of heredity, environment and "preparedness" in the genesis of neurosis // The Theoretical Foundations of Behaviour Therapy // Eds H. J. Eysenck, I. Martin. N. Y.: Plenum Press, 1987.

25. Eysenck H. J. The respective importance of personality, cigarette smoking and interaction effects for the genesis of cancer and coronary heart disease/personality and Individual Differences, 1988. V. 9. P. 453-464.

26. H. J. Eysenck Prevention of cancer and coronary heart disease, and reduction in the cost of the National Health Service / A Soc. Political and Economic Studies. 1989. V. 14. P. 25-47.

27. H. J. Eysenck Rebel With a Cause (Autobiography). L.: W. H. Alien, 1990.

28. H. J. Eysenck Maverick Psychologist / History of Clinical Psychology in Autobiography / Eds E. Walker. Pacific Grove, CaL: Brooks-Cole, 1990.

29. H. J. Eysenck Smoking, Personality and Stress: Psychosocial Factors in the. Prevention of Cancer and Coronary Heart Disease. N. Y.: Springer Verlag, 1991.

30. H. J. Eysenck, Beech H. R. Counter conditioning and related methods // Handbook of Psychotherapy and Behaviour Change: An Empirical Analysis / Eds A. E. Bergin, S. L. Garfield. N. Y.: Wiley, 1971.

31. H. J. Eysenck, Grossarth-Maticek R. Creative novation behaviour therapy as a prophylactic treatment for cancer and coronary heart disease. II. Effects of treatment // Behaviour Res. and Therapy. 1991. V. 29. N 1. P. 17-31.

32. H. J. Eysenck, Kelley M. J. The interaction of neurohormones with Pavlovian A and Pavlovian B conditioning in the causation of neurosis, extinction and incubation of anxiety // Cognitive Processes and Pavlovian Conditioning // Eds A. Davey. L.: Wiley, 1987.

33. H. J. Eysenck, MartinJ. Theoretical Foundations of Behaviour Therapy. N. Y.: Plenum Press, 1987.

34. H. J. Eysenck, Rachman S. Causes and Cures of Neurosis. L.: Roulledge and Kegan Paul, 1965.

35. Eysenck H. J., Wilson G. D. The Experimental Study of Freudian Theories. L.: Methuen, 1973.

36. Garfield S., Bergin A. Handbook of Psychotherapy and Behavior Change, 3rd Edition N. Y.: Wiley, 1986.

37. Giles T. R. Probable superiority pf behavioral intervention - I. Traditional comparative outcome // J. Behavior Therapy and Exp. Psychiatry. 1983. V. 14. P. 29-32.

38. Giles T. R. Probable superiority of behavioral intervention - II: Empirical status of the equivalence of therapies hypothesis / A Behavior Therapy and Exp. Psychiatry. 1983. V. 14. P. 189-196.

39. Giles T. R. Bias against behavior therapy in outcome reviews: Who speaks for the patient? // The Behavior Therapist. 1990. V. 13. P. 86-90.

40. Glass G. V., Smith, M. L. Meta-Analysis of research on class size and achievement // Evolution and Educational Policy Analysis. 1979. V. 1. P. 2-16.

41. Gossop M. Theories of Neurosis. N. Y.: Springer, 1981.

42. Grant D. A. Classical and operant conditioning // Categories of Human Learning / Ed. A. W. Melton. N. Y.: Academic Press, 1964.

43. Grossarth-MaticekR., H. J. Eysenck Prophylactic effects of psychoanalysis on cancer-prone and coronary heart diseaseprone probands, as compared with control groups and behaviour therapy groups / A. Behaviour Therapy and Exp. Psychiatry. 1990. V. 21. P. 91-99.

44. Grossarth-Maticek R., Eysenck H, J. Creative novation behaviour therapy as a prophylactic treatment for cancer and coronary heart disease: Part 1 - Description of treatment // Behaviour Res. and Therapy. 1991. V. 29. N 1. P. 1-16.

45. Grossarth-Maticek R., Eysenck H. J,, Vetter H. Personality type smoking habit and their interaction as predictors of cancer and coronary heart disease // Personality and Individual Differences. 1988. V. 9. P. 479-495.

46. Grunbaum A. Epistemiological liabilities of the clinical appraisal of psychoanalytic theory // Psychoanalysis and Contemporary Thought. 1979. V. 2. P. 451-526.

47. Grunbaum A. The Foundations of Psychoanalysis: A Philosophical Critique. L.: Univ. of California Press, 1984.

48. Hirschmuller A. The Life and Work of Josef Breuer. N. Y.: Univ. Press, 1989.

49. Howarth L Psychotherapy: Who benefits? // The Psychologist. 1989. V. 2. P. 150-152.

50. Jones M. C. The elimination of children's fears // J. Exp. Psychol. 1924. V. 7. P. 382-390.

51. Kazdin A. E. History of Behavior Modification. Baltimore: Univ. Park Press, 1978.

52. Kernberg O. Psychotherapy and psychoanalysis: Final report of the Menninger Foundation Psychotherapy Research Project. // Bulletin of the Menninger Clinic. 1972. V. 36. N 1, 2.

53. Kernberg O. Summary and conclusions of Psychotherapy and Psychoanalysis: Final Report of the Menninger Foundation Psychotherapy Research Project // Int. j. Psychobiology. 1973. V. 11.

54. Lakatos I. Falsification and methodology of scientific research programmes // Criticism and the Growth of Knowledge / Eds. I. Lakatos, A. Musgrove. 1970. N. Y.: Cambridge Univ. Press.

55. Lambert M. Spontaneous remission in adult neurotic disorders // Psychological Bulletin. 1976. V. 83. P. 107-119.

56. Landis C. A statistical evaluation of psychotherapeutic methods // Concepts and Problems of Psychotherapy / L. E. Hinsie N. Y.: Columbia Univ. Press, 1937.

57. Lalimer P. R., Sweet. A. A. Cognitive versus behavioral procedures in cognitive behavior therapy. A critical review of the evidence // J. Behavior Therapy and Exp. Psychiatry 1984. V. 15. P. 9-22.

58. Lazarus A. A. Broad-spectrum behaviour therapy and the treatment of agoraphobia // Behaviour Res. Therapy. 1966. V. 4. P: 95-97.

59. Lazarus A. A. In support of technical eclecticism // Psychological Reports. 1967. V. 21. P. 415-416.

60. Lazarus A. A. Behavior Therapy and Beyond. N. Y.: Dt. Aug.: Verhaltenstherapie im Ubergang, 1971.

61. Loesel F., Koferl P., F. Weber Meta-Evaluation der Sozialtherapie. Stuttgart: Enke, 1987.

62. Luborsky L., Singer B., Luborsky L. Comparative studies of psychotherapies: is it true that "everyone has won and all must have prizes"? // Archives of General Psychiatry. 1975. V. 32. P. 995-1008.

63. Mays D. T., Francs C. M. Negative Outcome in Psychotherapy. N. Y.: Springer, 1985.

64. Mahony P. J. Freud and the Rat Man. New Haven: Yale Univ. Press, 1986.

65. Meyer A. E. Eine Taxonomie der bisherigen Psychotherapieforschung // Zeitschrift fur Klinische Psychologie. 1990. V. 19. P. 287-291.

66. Obholzer K. The Wolf-Man: Sixty Years Later L. Routledge and Kegan Paul, 1982.

67. Prioleau L., MurdochM., Brody N. An analysis of psychotherapy versus placebo // Behavior and Brain Science. V. 6. P. 275-285.

68. Rachman S., Hodgson R. Obsessions and Compulsions. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall, 1980.

69. Rachman S. J.,Wilson G. T. The Effects of Psychological Therapy. L.: Pergamon Press, 1980.

70. Royce J. R.,Powell A. Theory of Personality and Individual Differences: Factors, Systems, and Processes. Englewood. Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall, 1983.

71. Salter A. The CaseAgainst Psychoanalysis. N Y.: Holt, 1952.

72. Schorr A. Die Verhaltenstherapie. Weinkeim: Beltz, 1984.

73. Sears L. The chimpanzee's medicine chest // New Scientist. 1990. N 4. August, P. 42-44.

74. Shapiro A. K., Struening E. L., Shapiro E., Milcarek B. I. Diezepam: How much better than placebo? // J. Psychiatric Res. 1983. V. 17. P 51-73.

75. Smith, M. L.,Glass G. V., Miller T. I. The Benefits of Psychotherapy. Baltimore: The Johns Hopkins Univ. Press, 1980.

76. Strupp H. H., Hadley S. W; Gomes-Schwarts B. Psychotherapy for better or worse: The problem of negative effects. N. Y.: Aranson, 1977.

77. Thornton E. N. Freud and Cocaine: The Freudian Fallacy. L.: Bland and Briggs, 1983.