Тенденції освіти в галузі соціальної роботи: вивчаючи європейський досвід

Якщо зводити систему вищої освіти лише до освоєння тих чи інших наукових ідей, то слід враховувати, що сама наука у сучасному суспільстві зазнає зміни, без урахування яких неможливо вирішувати питання про співвідношення науки та ідеології. Наука гуманизируется, стає ціннісно-пристрасною, тим більше це справедливо, коли мова йде про гуманітарних науках. Відбувається руйнування традиційної конфронтації науки і моралі, науки та ідеології; гуманізація науки пов'язана з пріоритетом загальнолюдських цінностей, ідеалів. У зв'язку з цим часто висловлюється теза про те, що нова ідеологія має базуватися на загальнолюдських цінностях, хоча переконливих аргументів, як досягти такої ідеології в глибоко диференційованому суспільстві, не наводиться. Опоненти даної позиції підкреслюють, що не може бути єдиної універсальної ідеології, що підноситься над усіма приватними інтересами. У цій тезі прихована загроза нової ідеологічної уніфікації, що небезпечно для суспільства. Ідеології не повинні відмовлятися від вираження загальнонаціональних і загальнолюдських цінностей, але сходити до них, на нашу думку, як і ряду інших дослідників, вони повинні від конкретних соціальних інтересів.

Таким чином, повернення у вітчизняну освіту виховних функцій неминуче ставить питання про цінності, які повинні скласти основу виховання. Виховання завжди здійснюється в тій чи іншій ідеологічній перспективі, яка включає в себе систему цінностей, ідеалів, цілей, що виражають певні соціальні інтереси. Це повною мірою відноситься і до виховання в процесі отримання освіти в галузі соціальної роботи. Європейський досвід свідчить, що там навчання проходить в контексті різних ідеологічних доктрин, що обумовлено специфікою професійної діяльності, пов'язаної з необхідністю для професіонала володіти певною критичністю, автономією, гнучкістю і в той же час стабільністю.

Тенденція посилення самостійної роботи студентів у процесі отримання професійної освіти має універсальним характером. Інтеграція методів навчання, напрацьованих західними університетами, може істотно збагатити вітчизняну практику університетської підготовки, тим більше що зазначена тенденція співзвучна ідеям вітчизняних досліджень: «Освіта має не тільки і не стільки передавати людині інформацію, скільки допомагати в оволодінні принципами її ефективного пошуку та інноваційної діяльності»^[1].

І нарешті, щодо виділеної вище тенденції практичної спрямованості освітнього процесу слід вкотре відзначити специфіку російської ситуації. Освіта в сфері соціальної роботи і вітчизняна практика почали розвиватися одночасно. Тому не тільки у університетів у процесі теоретичної підготовки студентів існує потреба в постійному взаємозв'язку з практикою, але в рівній мірі у практичних соціальних установ відчуваються постійне прагнення і готовність до сприйняття теоретичних знань для того, щоб виробити адекватні уявлення про стає професійної діяльності. У зв'язку з цим апеляція тієї й іншої сторони до європейського досвіду закономірна і виправдана, якщо вона задовольняє запити університетів та соціальних установ, забезпечуючи необхідну ефективність на етапі становлення професійної соціальної роботи в нашій країні.

© А. В. Старшинова, 2004