Самодостатність і страх самотності

Самодостаточнось важлива не всім. Є багато людей різного віку, яких цілком влаштовує бути залежними від оточуючих, хто звик до цього і хто має від цього свої вигоди.

Самодостатність - це тема молодих людей і дівчат, тема юності, коли багато сил і планів і хочеться нарешті жити вже своїм життям, перестати слухатися батьків та інших дорослих, жити окремо і самостійно. Але вже є передчуття, що за це потрібно платити - відповідальністю за себе і своє життя, готовністю самому вирішувати всі свої життєві проблеми. Якщо тобі це страшно, це можна назвати страхом самотності.

Тяга до самодостатності, корені інтересу до самодостатності - у страху самотності, коли ти не можеш обходитися без інших, коли страшно уявити себе - без інших. І тоді хочеться самодостатності, щоб ні в кого не потребувати.

Втім, страх самотності може мати й інші корені: це може бути звичка прив'язуватися і невміння відв'язуватися, звичка боятися всього і звичка скаржитися на свої проблеми... Так чи інакше, людині зі страхом самотності дійсно важко бути самодостатнім, він залежить від оточуючих - і саме тому йому (або частіше їй) так хочеться стати самодостатньою.

Однак страх самотності знаком не всім. Якщо молода людина або дівчина з ранніх років жили в авторській позиції і з позитивною установкою, вони не страждали ніякими страхами, тим більше страхом самотності. Тим, хто не страждав або вже не страждає страхом самотності, кому не страшно опинитися одному або однією - цим молодим людям цікавіше самостійність, а не самодостатність.