Навчання через авторитет

Два основних способи навчання, це навчання, засноване на авторитеті, і навчання, побудоване на придбанні досвіду[1]. Якщо мені довіряють і я авторитет - я просто розповідаю, як можна і правильно, і співробітник (або дитина) це повторює і робить. Якщо авторитет колись недостатній, а навчити треба, учитель (вихователь) може влаштувати навчання на досвіді: щоб учень чи спробував сам, навчився на своїх помилках, або поспостерігав чужий досвід, повчився на чужих помилках.

Навчання, засноване на авторитеті, проходить через чотири стадії: директиви, наставництво, співпраця, делегування. Спочатку вчитель навчає учня директивно, методично і досконально навчаю кожної дії, щоб помилок було допустити в принципі ніде. Потім поступово дає все більше і більше свобод (дивись стадії), щоб в кінці учень почав робити все сам і самостійно. Але якщо в такому навчанні учень на якомусь етапі здобуття самостійності починає допускати помилки, учитель у такому навчальному підході не потурає цьому, а просто повертається на попередній етап навчання і навчає ще раз, щоб помилок не було.