Мотивація в рамках академічної науки

Мотивація - динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, що визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість.

Види мотивації

Мотивація змінюється по двох осях: позитивна-негативна і сильна-слабка. Сильна або слабка мотивація - поняття відносне: так, для одного сильна мотивація - гроші, для іншого - нові знання.

Краще якомога частіше використовувати позитивну мотивацію, так як саме вона зберігається на більш довгий термін.

Зовнішня мотивація (экстринсивная) - мотивація, не пов'язана зі змістом певної діяльності, але обумовлена зовнішніми по відношенню до суб'єкта обставинами.

Внутрішня мотивація (интринсивная) - мотивація, пов'язана не із зовнішніми обставинами, а з самим змістом діяльності.

Розрізняють два основних типи мотивації: «від» і «до», або «метод батога і пряника».

Також розрізняють:

  • індивідуальні мотивації, спрямовані на підтримання гомеостазу
  1. голод
  2. спрага
  3. уникання болю
  4. прагнення до температурного оптимуму
  • групові

  1. турбота про потомство
  2. пошук місця в груповій ієрархії
  3. підтримка властивою даному виду структури спільноти

  • пізнавальні

  1. дослідницька поведінка
  2. ігрова діяльність

Теорії мотивації

З точки зору класифікації Х. Шольца, доцільним є поділ теорій мотивації - в залежності від предмета аналізу - на три головних напрямки:

  • Теорії, в основі яких лежить специфічна картина працівника - ці теорії виходять з певного образу працівника, його потреб і мотивів. До них відносяться такі як «ХУ-теорія» (автор Дуглас Мак-Грегор), теорія «Z» Оучі.
  • Внутрішньоособистісні теорії - аналізують структуру потреб і мотивів особистості і їх прояв. Це теорія ієрархії потреб А. Маслоу, теорія потреб К. Альдерфера, теорія двох факторів Ф. Херцберга.
  • Процесуальні теорії - виходять за рамки окремого індивіда і вивчають вплив на мотивацію різних факторів середовища. До теорій цього типу відносять теорію трудової мотивації Д. Аткінсона, теорія справедливості С. Адамса, теорія мотивації Ст. Врума...