Ефект Хоторна
Хоторинський ефект(англ. Hawthorne effect, «ефект Готорна» в російському перекладі книги Ентоні Гидденса «Соціологія») - це умови, в яких новизна, інтерес до експерименту або підвищена увага до даного питання призводять до спотвореного, часто дуже сприятливого результату. Учасники експерименту діють інакше, більш ретельно, ніж зазвичай, тільки завдяки усвідомленню того, що вони причетні до експерименту.
Виявлений групою вчених на чолі з Елтоном Мейо, під час т. зв. Хоторнских експериментів (1927-1932).
Хоторинські дослідження
Первісна орієнтація Хоторнских досліджень виходила з теорій наукового управління того часу (Тейлора, Файоля, Гилбретов). Група антропологів, в яку входив і Дж. Хоманс, Е. Мейо, Уорнер, Фрітц Ротлісбергер, Вільям Діксон та інші, досліджували вплив об'єктивних факторів (освітлення, оплата, перерви) на продуктивність праці, в передмісті Чикаго, Хотторне (Hawthorne).
Керівництво компанії Вестерн Электрикс (тоді там був телефонний завод) було пройнятий ідеями Файлоля і Тейлора про можливості наукового менеджменту, тому вченим надали повний доступ і створили всі умови для вивчення процесу виробництва.
На першій стадії експерименту вчені виявили, що поліпшення умов освітлення різко збільшує продуктивність праці, але і погіршення умов освітлення також призвело до поліпшення продуктивності праці! На другій стадії дослідження вчені виявили, що з плином часу продуктивність поверталася на колишній рівень, причому починали грати роль вже не фактори фізичного середовища, але соціальної, тобто орієнтація на групові норми (наприклад, не робити більше, ніж може зробити сусід по конвеєру тощо).
У підсумку початковий зростання продуктивності праці пояснили також соціальними факторами: інтересом до процесу роботи та працівників з боку керівництва.
Критика хоторнського експерименту
Як зазначає критик даного дослідження С. Мілграм, продуктивність робочих підвищилася зовсім не через причетність до експерименту; психологів вони бачили шпигунів керівництва компанії, який планує скорочення штатів.