Атрибуція ситуаційна

Атрибуція ситуаційна (англ. situational attribution) - приватний випадок атрибуції, знаходження причин свого або чужого поведінки у факторах ситуації (що, як правило, передбачає їх непідконтрольність людині).

При ситуаційної атрибуції найбільш часто причини спостережуваного поведінки вбачаються у випадковості (для пояснення як успіхи, так і невдачі), везіння чи невезіння, складності самої ситуації, поставленої завдання, супутніх обставин), у зовнішніх впливах, перешкодах, дії інших людей тощо Відзначимо особливо, що ситуаційність фактора не завжди означає його зовнішнього по відношенню до суб'єкту характеру: атрибуція причин поведінки в таких, безсумнівно, внутрішніх чинниках, як втома або погане самопочуття, являє собою ситуаційна атрибуція.

Ситуаційна атрибуція не зводиться тільки до каузальної атрибуції, а стосується й інших областей повсякденному психології: в першу чергу, опису і розуміння інших людей. Як показали численні дослідження (Е. Ньютон, Д. Гріффін і Л. Росс; Дж. Дарлен і К. Бетсон; Р. Нисбетт та П. Пьетромонако та ін), в процесі атрибуції люди приділяють ситуаційним факторам недостатня увага. Антагоністом ситуаційної атрибуції можна вважати атрибуцію диспозиционную.