Аллочка і окуляри

З книги Н.І.Козлова "Як ставитися до себе і до людей: практична психологія на кожен день"

Хто носить окуляри, знає, як важко було ще недавно знайти гарну оправу. Ми довго шукали моїй дружині Аллочку пристойну оправу. Раптом нам приносять італійську, з великими тонованими стеклами, прекрасно виглядає, але і ціна велика. Ні, ми не бідні, але й не мільйонери, це точно. Ходимо навколо, розмірковуємо - і хочеться, і колеться...

А тут дзвінок у двері. Що таке? Вриваються розлючені сусіди з нижнього поверху, виявляється, ми їх залили, а вони тільки що зробили капітальний ремонт. Ми залили їм ванну, частина кухні, передпокою і навіть кут спальні, яку вони тільки що обклеїли імпортними шпалерами. Сусіди обурюються, дружина плаче. Вони вимагають грошей на ремонт, сперечатися не доводиться. Гроші віддаю (з щойно отриманої зарплати), дружина плаче ще голосніше. Сусіди, лаючись, йдуть. Я проводжаю їх, повертаюся до дружини і кажу: "Все, це питання більше не обговорюється. Очки ми тебе беремо".

Чому? Тому що людині погано. А йому має бути добре.