Стратегії досягнення мети: ілюстрації

Я студент, потрібно писати курсову.

Вибираю саму легку тему, яку порадив друг, і на цьому забиваю. Ближче до здачі мені про курсову нагадують, я шукаю, хто б мені її дав списати. Стратегія: Вантаж.

Вибираю тему, яку краще розумію, ходжу на лекції, конспектирую все що там розповідають, потім переписую це і з книжок у курсову, як-то компоную, щоб більше відповідати вимогам, і здаю цю сумлінну туфту, щоб потім про неї ніколи не згадувати... Стратегія-Пасажир.

Шукаю тему, яка відповідає вибраному мною напрямку. Якщо ні - шукаю викладача і веду переговори, щоб писати курсову те, що писати все одно буду. Я займаюся своїм напрямком, йду до своєї мети, і якщо це буде також і у формі курсової - чудово. Визначив тему - відразу починаю працювати, роблячи те і так, як це потрібно. Для моєї мети. Стратегія - Ракета.

Якщо при цьому мене не хвилює, як сприймуть мою роботу на кафедрі, і з принципових міркувань я встиг посваритися з науковим керівником - це вже не Ракета, а Снаряд.

Шукаю, яка тема мені цікава, і підходжу до тих хлопців, які в цьому щось розуміють. Зображую милу дурочку, показую свої начерки і симпатично кліпаю очима, після чого хто-то з них сидить у мене вдома і з розумним виглядом пише, а я годую його печивом і захоплююся його могутнім інтелектом. Якщо написану ним курсову я на здачі не завалю, ми з ним разом сходимо на дискотеку. Стратегія - Човник.

Цікавлюся, хто з головних фігур на кафедрі любить працювати зі студентами. Починаю ходити до нього на лекції, ставити доречні питання, залучаю до себе увагу. Намагаюся зрозуміти, що йому самому цікаво, проявляю зустрічний інтерес, питаю про можливість написати курсову. Він мені сам формулює тему, розповідає все що треба робити, план роботи, до кого підійти і де що знайти. Я пишу, що виходить, часто підходжу порадитися, мені допомагають, в результаті половина роботи зроблена за мене і вже виразно курсова буде здана на «відмінно». Стратегія - Вітрильник.