Соціально-орієнтований підхід

Соціально-орієнтований підхід коригує гуманістичний підхід у бік більшого реалізму і соціальної відповідальності. Соціально-орієнтований підхід виходить з того, що:

1. Діти народжуються різними, іноді з позитивним ядром, а іноді без нього.
2. Ідеал розвитку - ієрархічно розвинена особистість, виконала свої завдання перед чимось для неї Вищим (сім'єю або суспільством. У релігійно-орієнтованому підході - перед Богом).
3. Внутрішня свобода дітям при народженні не дано (або дано не всім). Діти не народжуються вільними, діти вільними стають.
4. Свобода особистості - одна з особистих і соціальних цінностей, яка має різну вагу на різному етапі розвитку людини.
5. Батьки і суспільство несуть відповідальність за те, що дитина буде вихований в рамках соціально-орієнтованого світогляду.

"Свобода не є даність, а є заданість, свободу дитина набуває в кінці виховання. 0дна із завдань виховання якраз у тому й полягає, щоб розвинути дар свободи. Якщо дар свободи придбано, то на цьому завдання виховання закінчується. Свободу в дітях ще потрібно звільняти від цілого ряду стихійних обмежень". (Н.І.Афанасьєв)

Соціально-орієнтований підхід та виховання

Соціально-орієнтований підхід виступає проти вільного виховання, за позитивний дисциплінарний підхід. Позитивний дисциплінарний підхід видається більш адекватним:

• у вихованні дітей в сім'ї та школі,
• у вихованні якісних співробітників,
• при виховної роботи в збройних силах.