Притча про селянина і білого коня

В одного старого селянина втекла його єдина кінь, він її шукав, але знайти не міг. "Бідний, яке в тебе горе!" - зітхали односельці. "Про що ви? - відповів селянин, - у мене немає горя, я просто шукаю кінь, яка втекла!". Через якийсь час кінь сама прибігла до нього, та не одна, а привела з собою сильного молодого коня. "Яка в тебе радість! - охали односельці. - Не було коня - а ось з'явилися відразу дві". "Про що ви? - дивувався селянин. - Що святкувати? Просто в моєму стійлі стоять тепер два коні, і я йду їх годувати". Але ось син цього селянина поїхав кататися на новому коні, впав і зламав ногу. "Бідний, - вигукували сусіди, - яке нещастя!" "Я не бачу нещастя, - відповів селянин, - просто у сина зламана нога, і її треба лікувати". Тут почалася війна, всіх молодих чоловіків забрали воювати, і тільки син старого селянина залишився вдома...

І т. д.: в той час, як вся село жила в світі оцінок і в кожній події захлестывалась переживаннями, старий селянин жив життям, не відволікаючись на мелькають переживання.

Життя - це потік нейтральних подій, таких, як зростання дерева або вибух зірки. Тільки після наших інтерпретацій події набувають те чи інше - позитивне або негативне значення. Це те, що ми додаємо до світу. Але це те, чого в світі самому по собі - ні.