Гештальт

Гештальт (від нім. Gestalt - форма, структура) - основне поняття гештальт-психології, використовувалося також Австрійської та Лейпцігській школами, яке позначає цілісні (тобто не зведені до суми своїх частин) структури свідомості.

Приклади гештальта: удаване рух, інсайт, сприйняття мелодії, не сводимое до суми відчуттів звуків цієї мелодії, і інші гештальти розглядалися в гештальт-психології як одиниці свідомості і психіки на всіх щаблях психічного розвитку, у Лейпцігській школі гештальти вважалися одиницями аналізу свідомості на більш пізніх етапах його розвитку, тоді як на ранніх етапах цими одиницями є комплекс-якості. Гештальти утворюються в психологічному полі на основі законів «розчленування психологічного поля».

Виникнувши спочатку в психології термін «гештальт» згодом став використовуватися для позначення деяких цілісних фізичних, фізіологічних і соціальних феноменів.