Чим запам'ятовується любов
Автор: Наталія Радулова
Прохід нареченої до вівтаря, зустріч з пологового будинку, поцілунок на золотому весіллі - ось знакові, урочисті події, які прийнято вважати найбільш важливими у стосунках чоловіка і жінки. Але життя складається з безлічі дрібниць, які не завжди помітні, але не менш прекрасні. Я попросила своїх знайомих, родичів та інтернет-френдів розповісти про буденних ситуаціях, які стали для них великими моментами любові.
«Я помітила, що у нього розв'язані шнурки, і кажу: «Зав'яжи шнурки!» Він присів, потім підвівся і здивовано каже: «У тебе ж немає шнурків!» І тоді я зрозуміла, що він заради мене готовий на багато що. Десять років разом, розходитися і не збираємося».
-----------
«Ми живемо в однушке, і, коли я сплю, вона намагається не шуміти. Прокинувся одного, дивлюся, а вона пише курсову і букви на клавіатурі натискає повільно-повільно, щоб не стукати».
-----------
«Восени ми з чоловіком їхали на машині з лісу, і на мене почав спускатися павучок. У мене арахнофобія, я ще не встигла відреагувати, як він без слів прибрав павука - і це враховуючи, що дорога була дуже поганий і вимагала концентрації. Мені було приємно, що я теж перебуваю в зоні його уваги».
-----------
«У нашу ще дошлюбне пору він витягнув мого пса з собачої сварки. Ми відступали разом з місця нападу, в одній його руці був повідець з моєю собакою, в іншій моя рука, і я відчувала, як він тремтить. Досі це одне з найбільш гострих відчуттів його любові до мене через мою собаку. З того моменту це наша собака».
-----------
«Я під час вагітності полюбила настільні ігри. В скрабл ми грали, і я весь час вигравала, тому що він нібито не міг скласти слів довше, ніж «сон» і «будинок». А одного разу, коли я відійшла, він викрав у мене твердий знак, з яким важко скласти слово на полі, і замінив його на букву «а».
-----------
«Був дурний конфлікт із сусідами по гаражу. Ми стояли на вулиці, мужики мене звинувачували в тому, чого я не робив, а я так сторопів, що навіть виправдовувався непереконливо. Тоді вона вискочила з машини і почала наступати на цих хлопців, так агресивно захищала мене і відчитувала моїх співрозмовників, що вони в підсумку стали вибачатися. У підсумку всі ми розсміялися, конфлікт було залагоджено. А я тоді зрозумів - моя жінка».
-----------
«Мені як-то в Тетянин день принесли жахливий букет - пофарбовані в синій колір хризантеми. Виявилося, чоловік, їдучи в жовтні в Чечню, залишив солдатові гроші, на всяк випадок, якщо не вийде в силу тих чи інших обставин в січні повернутися. Ну солдатів і купив самий, на його думку, оригінальний букет. А чоловік повернувся в березні».
-----------
«Ми один одному вголос читали, коли хтось був зайнятий рутинною роботою. Наприклад, він лагодить мої черевики - я читаю. Я перебираю рис - він читає. Незабутні відчуття. Це було в 90-х, досі пам'ятаю, хоч ми давно розлучилися».
------------
«Іноді вранці я прокидаюся, свіжа, виспавшись, і радісно кажу чоловікові: «Як здорово, милий, що діти вночі не плакали» і за його втомленому обличчю бачу, що вони плакали».
-----------
«У літаку вона показувала мені то хмари внизу, то океан: «Подивися, як красиво. Який захід, тобі видно? Пересядь на моє місце, до віконця». Їй важливо було не самої насолодитися красою світу, а показати цей світ мені. А я більше милувався її сяючим обличчям: «Ти бачиш? Тобі подобається?» Я бачив і мені подобалося».
-----------
«Дід хворів і вже майже не вставав. Сидів з бабусею на дивані, дивився телевізор. У якийсь момент він взяв бабусину руку і заховав її собі під футболку. На наші з мамою погляди відповів: «Рука холодна, Маня замерзла»».